На КОЛО тили...

 Відтепер українців, білорусів та поляків об’єднує не лише слов’янське коріння, але й… «Купальське коло» - новий фестиваль від організаторів «Форпосту», де свою культуру представляють три братні народи. А ось яку саме, ми переконались, коли навідали Руську браму. Що ж нам вдалося побачити, скуштувати і відчути на дотик в перший день фесту 28 червня?

  Послухали фолк-метал – музику із елементами народної, як ви вже зрозуміли. Завдяки організаторам на фестиваль прибуло понад двадцять українських та білоруських (один польський) гуртів. Білорусам, до речі, також випала честь проводити обрядові дійства, пов’язані зі святом Купайла.

 А щодо музичної частини, то вона була сильна – за змістом і децибелами. «Колотило» і «рвало на емоції» не лише самих виконавців, але й тих, хто стояв під сценою. Так і до божевілля недалеко.

 Хоча поспілкувавшись з одним із вокалістів – Олександром Мензеровим (гурт «Haspyd», м. Харків), зрозуміла: музика диктує стиль цих хлопців і аж ніяк не навпаки.

  Олександр у розмові – спокійний, ввічливий. Якби не зачіска і поява на сцені у шкіряному одязі – ніколи б не сказала, що хлопець грає музику в стилі фолк-пейган-метал (з елементами язичництва).

  І дійсно, у житті вокаліст цього гурту – інженер-енергетик, а серед його колег є ювеліри і навіть системні адміністратори. Проте головне, вважає музикант, - вони можуть грати те, що їм подобається і виступати на фестивалях, таких як «Купальське коло». Якщо запросять на наступний рік – обов’язково приїдуть знову. Публіка у нас, кажуть, щира і весела.

  Гурт «Haspyd» лише розігрів присутніх. А далі на гостей чекали «Изречия», «Тринадцатый бубен», «Свентояр», «Natural Spirit», «Percival Schuttenbach», інші.

  Доторкнулися до оригінальних хенд-мейд виробів від майстрів, котрі приїхали з різних міст України. Наприклад, чернівчанка Анна Гульпе привезла на фестиваль «берегинь прикрас». Дівчина полюбляє бавитися із дротом, ось і виходять у неї такі собі дротяні дівчата, прикрашені різними камінцями.

  Анна каже, що «берегині» покликані захищати наші дорогоцінні прикраси, коли ми засинаємо. Серед поціновувачів такої творчості майстрині – як рідні, такі друзі. Але це ще не все: дівчина «має слабкість» до ляльок, набитих усередині сінтепоном і вимочених у… каві, а потім запечених у духовці. Щоб аромат зберігався.

  Ще одна відома у рідних Чернівцях Наталія Ткачук займається декупажем. А на фестиваль приїхала показати свої шкатулки, вішаки, тарілки, прикрашені… кольоровими серветками – найпопулярнішим нині матеріалом для декорування різних скляних, дерев’яних і пластикових виробів. А виглядають вони як художній розпис – від картини не відрізниш. Отакої.

  Надивилися на українців та україночок. Навіть без оголошення дрес-коду практично кожен одягнувся у вишивану сорочку, а дівчата наплели собі ще й вінків.

   Виділялися із натовпу двоє молодих чоловіків. Денис Беднарський і Олексій Воронка – київські реконструктори шотландських костюмів 1638-1642 років. Оскільки культура Шотландії їм подобається найбільше, то й із вибором нижнього одягу проблем не виникло – кілт підійшов якнайкраще. А ось із верхнього вирішили використати чорні вишиванки – на знак підтримки вже української культури.

  Скуштували борщу зі сметанкою. Хто засумував за домашніми стравами – міг спокійно присісти за столиком у спеціально відведених для цього наметах.

   Відвідувачам пропонувалася і смажена картопелька, і узвар, і каші на вогні. Проте найголовніше в усьому цьому – компанія: тоді і музика в радість, навіть така Ось 46-річний Олександр Олександрович із Хмельницького прибув на фестиваль з дружиною. Каже, для того і їхав, аби послухати таку музику. У 80-х р. слухав хеві-метал, зокрема «Арію». Тепер вирішив згадати минуле. Чом би й ні?