- міжнар. премія, названа на честь її засновника швед, інженера-хіміка, винахідника і промисловця Альфреда Бернгарда Нобеля (1833-96). Згідно із заповітом А. Нобеля 1895 увесь його капітал (31 млн. швед, крон) було розміщено в акції, облігації та позики, прибуток від яких ділиться на 5 рівних частин і щорічно присуджується у вигляді премій за праці в галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, л-ри, а також за діяльність у справі зміцнення миру. 1968 Нац. банк Швеції з нагоди свого 300-ліття заснував ще одну Н. п. — за праці в галузі економіки. Н. п. складається із золотої медалі, на якій вигравійовано зображення А. Нобеля і відповід. напис, диплома і чека на встановлену суму, розмір якої залежить від щоріч. прибутку Нобелів. фонду (2000 вона становила понад 100 000 дол. США). Присудження премій довірено: Королівській АН у Стокгольмі (з фізики, хімії, економіки), Королів. Каролінському мед.-хірургічному ін-ту у Стокгольмі (з фізіології або медицини) і Швед, академії (з л-ри). У Норвегії спеціально утворений Нобелів. к-т стортингу (парламенту) присуджує Н. п. за діяльність у зміцненні миру. Участь Норвегії у присудженні премії має істор. підґрунтя: до 1905 обидві країни були однією д-вою (швед.-норв. унія). Н. п., відповідно до заповіту, присуджується за найсучасніші досягнення у перелічених вище галузях. Усі премії, крім премії миру, можуть присуджуватися лише індивідуально й,
як правило, тільки раз. Посмертно Н. п. не присуджуються.
Правом висування кандидатур на здобуття Н. п. користуються тільки особи (не організації), коло яких визначене положенням про кожний вид Н. п. У галузі фізики, хімії, економіки, фізіології або медицини правом висування у разовому порядку наділяються ком-пет. фахівці, які представляють різні країни (по 6 чол. для кожної галузі науки). Королів. АН і Королів. Каролінський мед.-хірургічний ін-т конфіденційно обирають таких осіб щорічно для висування кандидатур на майб. рік. Пропозиції до 1 лютого надсилаються у відповідні к-ти з Н. п. Обговорення представлених праць і голосування відбуваються таємно, розбіжності по кандидатурах до протоколів засідань не заносяться. У пресі публікується тільки рішення та його коротке мотивування
(по преміях миру мотивування не дається). Рішення про присудження премій оскарженню або скасуванню не підлягає. Урочисті церемонії врученн
я Н. п. відбуваються у Стокгольмі та Осло 10 грудня, у річницю смерті А. Нобеля (у Швеції ця дата збігається з офіц. днем підняття держ. прапора). За традицією швед, король вручає золоті медалі лауреатів Н. п., а норв. король присутній на церемонії. За положенням лауреат повинен протягом 6 місяців після вручення йому премії виступити з Нобелівською лекцією — популяр, викладом змісту своєї роботи (передусім у Стокгольмі або в Осло). Присудження перших премій відбулося 1901. В кін. 20 ст. число лауреатів Н. п. перевищило 500.
Літ.: Bergengren Е. Alfred Nobel. The Man and his Work. London, 1962; Лауреаты Нобелев. премии, т. 1-2. М., 1992; Сульман Р. Завещание Альфреда Нобеля: история Нобел. премии. М., 1993; Зеленин К. Н., Ноздрачев А Д., Поляков Е. Л. Три поколения Нобелей в России. К 100-летию учреждения Нобелев. премии. «Вестник Рос. академии наук», 2001, № 12.
В. Ф. Смолянюк.
