ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТОМАЩУК КОСТЯНТИН ПАРФЕНІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герегова С.В. ТОМАЩУК Костянтин Парфенійович [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tomaschuk (останній перегляд: 03.02.2017)
ТОМАЩУК КОСТЯНТИН ПАРФЕНІЙОВИЧ

ТОМАЩУК Костянтин Парфенійович (13.03.1840—19.12.1889) — юрист, педагог, громад. і політ. діяч, перший ректор Чернів. ун-ту (1875—76). Д-р права (1864), професор (1875). Н. в м. Чернівці в сім’ї укр. правосл. священика. Навч. в Чернів. німецькомовній г-зії, а згодом — на юрид. ф-ті Львів. ун-ту (1857—61). Працював у Львів. фінансовій прокуратурі. У серпні 1864 став д-ром права. Продовжив професійну діяльність у Германштадті (нині м. Сібіу, Румунія), де успішно пройшов випробування на звання адвоката. 1870 за призначенням мін-ва юстиції Австрії став радником крайового суду в Чернівцях, згодом — членом крайової комісії з викупу і врегулювання підданських відносин.

1871 включився в політ. діяльність, приєднавшись до платформи австрійс. ліберальної партії. Виступав проти ультранаціоналізму та расизму. Протягом 1871—89 обирався депутатом нижньої палати австрійс. парламенту і депутатом ландтагу — крайового сейму Буковини, в якому представляв Буковинський правосл. фонд. 1872 обраний до Чернів. міської ради. Завдяки ораторській майстерності Т. заг. депутатська палата не раз призначала його референтом винесених на розгляд законопроектів.

У березні 1872 на сесії австрійс. парламенту вніс пропозицію щодо заснування в Чернівцях ун-ту. Необхідність та важливість відкриття ун-ту в Чернівцях він пояснював полонізацією Львів. ун-ту, що унеможливлювало навчання в ньому випускників Чернів. німецькомовної г-зії; віддаленістю німецькомовних ун-тів у Відні, Граці, Інсбруку (усі міста в Австрії), що збільшувало витрати для навчання там студентів з Буковини.

Урочисте відкриття вищого навч. закладу в Чернівцях з офіц. назвою "Цісарсько-королівський імені Франца-Йосифа університет" відбулося 4 жовтня 1875 — з нагоди сторіччя приєднання Буковини до Австрії. Т. став першим ректором ун-ту на 1875/76 навч. р. До кінця життя Т. продовжував пед. діяльність в Чернів. ун-ті як штатний професор австрійс. цивільного процесу, торг. та вексельного права й філософії права.

Т. був почесним членом Франкфуртського ун-ту (Німеччина), Німецько-австрійс. наук. об’єднання Віденської вищої школи, Т-ва румун. к-ри та літератури Буковини.

Почесний громадянин міст Радівці (нині м. Редеуць, Румунія) та Чернівці.

П. у м. Відень, похований на віденському Центр. цвинтарі.

Б-ку Т. (понад 2,2 тис. томів) 1890 було передано до б-ки Чернів. ун-ту.

У жовтні 1897 йому було встановлено пам’ятник у Чернівцях (скульп. А.Брéнек), проте майже через півстоліття пам’ятник було демонтовано.


Література:
  1. Norst A. Alma Mater Franzisko Josephina. Czernowitz, 1900
  2. Масан О. Пам’ять про пам’ятник [про почесного громадянина м. Чернівців Костянтина Томащука]. «Чернівці», 1997, 14 листопада

Посилання:
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ВІДЕНЬ


  • (тексти доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)