Сколія гігант

Megascolia maculata (Drury, 1773)

Один з близько 45-ти видів роду Scolia у фауні Палеарктики та один з 7 -ми видів в фауні України

Природоохоронний статус виду:

Неоцінений

Ареал виду та його поширення в Україні:

Охоплює Пд. Європу, Пн. Африку, Кавказ, Закавказзя, Зх. та Середню Азію. В Україні переважно на пд. від лінії Київ - Харків (на Лівобережній Україні знайдено на пн. Черніговської обл.).

Чисельність i причини її зміни:

Зустрічаються відносно рідко (поодинокі особини), проте інколи поблизу тваринницьких ферм трапляється досить велика кількість сколій.

Особливості біології та наукове значення:

У фазі личинки - паразит, у фазі імаго - фітофаг. Дає 1 генерацію на рік. Літ імаго - з середини травня до серпня включно. Імаго живляться нектаром квіток різноманітних рослин, частіше складноцвітих (будяки та інші), личинки - паразити личинок жуканосорога (іноді інших великіх пластинчастовусих жуків). Самка у компостних купах та ґрунті розшукує личинку хазяїна, яку паралізує, після чого відкладає на її тіло яйце. Личинка сколії-гіганта зимує у ґрунті в довгасто-овальному коконі. На лялечку перетворюється у кінці квітня-травні.

Морфологічні ознаки:

Від інших сколій відрізняються більшою довжиною тіла (26-33 мм), наявністю трьох радіомедіальних комірок на передніх крилах і відносно більш довгим тім'ям.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Фактори загрози або лімітування, а також зростання чисельності виду не з'ясовані. У місцях масового розмноження цього виду (біля ферм) доцільно залишати компостні купи.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Не проводилися.

Господарське та комерційне значення:

Відомостей немає.

Основні джерела інформації:

Штейнберг, 1962; Тобиас, 1978; ЧКУ, 1994; Шешу-рак, Вобленко, 1996, 1997; Шешурак, 2000.

Автор:

А.Г. Котенко, В.М. Єрмоленко, П.Н. Шешурак

Малюнок (фото):

Т.І. Пушкар