- особа, яка порадами, вказівками, наданням відповідних засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину ін. співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або ін. чином сприяти приховуванню злочину (ч. 5 ст. 27 КК України). Дії пособника залежно від способів його сприяння ін. співучасникам можуть утворювати фіз. або інтелект, пособництво. Фіз. пособництво полягає у наданні засобів чи знарядь вчинення злочину, якими здебільшого є різноманітні предмети матеріального світу (трансп. засоби, зброя, пристрої для проникнення у приміщення чи сховища тощо), або ж в усуненні перешкод до здійснення дій ін. співучасниками (напр., відключення сигналізації на охоронюваному об'єкті при вчиненні крадіжки держ. майна). Інтелект, пособництво виявляється у сприянні вчиненню злочину ін. співучасником порадами та вказівками, котрі можуть стосуватися різних обставин злочин, діяльності: технології готування злоч
ину, місця, часу та способу його вчинення, переховування слідів злочину та ін. Воно може полягати також в обіцянці переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочин, шляхом, придбати чи збути такі предмети або ін. чином сприяти приховуванню злочину. Вимагається лише, щоб така обіцянка була дана особою заздалегідь, тобто до моменту завершення злочину ін. співучасником.
Якщо фіз. пособництво пов'язане з наданням реальної фіз. або матеріальної допомоги ін. співучаснику, то інтелектуальне полягає у впливі на свідомість і волю цього співучасника шляхом передачі йому певної інформації, внаслідок чого зміцнюється намір співучасника вчинити злочин та зростає (у деяких випадках) його обізнаність стосовно обставин вчинення та приховування злочину. Фіз. пособництво може здійснюватися як актив, діями, так і шляхом бездіяльності (напр., коли охоронець за поперед, змовою з ін. особою не перешкодив викраденню нею майна з охоронюваного ним об'єкта); інтелектуальне пособництво здійснюється лише актив, діями. Вказані дії пособника є підставою для його крим. відповідальності. Згідно із заг. правилом, пособник підлягає крим. відповідальності за ч. 5 ст. 27 і тією статтею КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем. Відповідальність за окремі особливо небезпечні види пособницької діяльності може встановлюватися безпосередньо статтями Особливої частини КК як за самост. злочин.
Традиційно крим.-правова оцінка вчиненого пособником пов'язується зі ступенем реалізації злочинного наміру виконавцем злочину. Зокрема, при недоведенні виконавцем злочину до кінця пособник несе відповідальність за пособництво у замаху на злочин. За добровільної відмови виконавця від здійснення злочинного наміру дії пособника кваліфікуються як готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець.
Пособник не підлягає крим. відповідальності у разі його добровільної відмови від участі у злочині. Проте застосування добровільної відмови як умови непритягнення пособника до крим. відповідальності має свої особливості. В одних випадках достатньо невчинення особою тих чи ін. пособницьких дій, без яких злочин не міг бути скоєним виконавцем, напр., надання виконавцю зброї для вчинення вбивства на замовлення; в ін. випадках цього виявляється недостатньо, добровільна відмова мусить бути пов'язана з актив, втручанням особи у розвиток подій з метою припинення готування до злочину або здійснення злочинного посягання. За чинним крим. зак-вом, при цьому від особи вимагається, щоб вона або самотужки відвернула вчинення злочину, або ж своєчасно повідомила про злочин, який готується чи вчиняється, у відповідні органи державної влади.
Пособник не підлягає крим. відповідальності за діяння, здійсненню якого він сприяв, якщо воно не охоплювалося його умислом.
Літ.: Крим, право України. К.-Х., 2001; Наук.-практ. коментар Крим, кодексу України. К, 2002.
С. О. Єфремов.
