Висвітлено теоретичні проблеми синтаксису германського складного речення в історичному аспекті. Доведено, що реконструкція складнопідрядного зв'язку та виявлення шляхів формування германських мов у найдавніший період їх розвитку грунтується на розумінні дворівневої репрезентації речення, його фізичної та логічної форм. Визначено взаємозв'язок між реалізацією певних структурних моделей речення та специфікою етнокультурних стереотипів давньоукраїнських мовних спільнот.

Освещены теоретические проблемы синтаксиса германского сложного предложения в историческом аспекте. Доказано, что реконструкция сложноподчиненной связи и выявление путей формирования германских языков в древнейший период их развития основывается на понимании двухуровневой репрезентации предложения, его физической и логической форм. Определена взаимосвязь между реализацией определенных структурных моделей предложения и спецификой этнокультурных стереотипов древнеукраинских языковых общностей.

Розглянуто питання лінгвістики, перекладознавства, вивчення зарубіжної літератури і навчання іноземних мов. Висвітлено проблему перекладу іншомовних термінів та їх вплив на формування і розвиток сучасної української термінології. Проаналізовано особливості перекладу фразеологічних одиниць, джерела походження англійських та українських фразеологізмів. Описано функції власних назв у композиційно-смисловій структурі віршованих текстів американської поезії ХХ ст.

Рассмотрены вопросы лингвистики, переводоведения, изучения зарубежной литературы и обучения иностранным языкам. Освещены проблема перевода иностранных терминов и их влияние на формирование и развитие современной украинской терминологии. Проанализированы особенности перевода фразеологических единиц, источники происхождения английских и украинских фразеологизмов. Описаны функции собственных названий в композиционно-смысловой структуре стихотворных текстов американской поэзии ХХ ст.

Проаналізовано структурно-функціональні особливості інфінітива германських мов. Визначено концептуальні домінанти німецької етно- і лінгвокультури. Висвітлено лінгвокогнітивні передумови онтологізації пейзажу в англомовному художньому дискурсі, тенденції засвоєння англіцизмів у сучасній українській мові. Розглянуто формальні варіанти відображення реляційної семантики в системі англійської мови.

Проанализированы структурно-функциональные особенности инфинитива германских языков. Определены концептуальные доминанты немецкой этно- и лингвокультуры. Освещены лингвокогнитивные предпосылки онтологизации пейзажа в англоязычном художественном дискурсе, тенденции усвоения англицизмов в современном украинском языке. Рассмотрены формальные варианты отражения реляционной семантики в системе английского языка.

Досліджено загальні тенденції розвитку давньогерманського складнопідрядного реченя й індивідуальні шляхи його становлення в західних, північних і східних мовах, реконструкції прототипу в прагерманській мові. Доведено, що основним витоком гіпотаксису в давньогерманських мовах є паратаксис; сфера дії іншого джерела формування - реінтерпретації одиниць нижчого синтаксичного рівня - обмежена внаслідок слабкої розвиненості віддієслівних імен та їх предикативних характеристик у давньогерманських мовах. Відтворено процес становлення складнопідрядного речення від доісторичної доби до перших пам'яток германської писемності як багатоступінчастий перехід від атрибутивних утворень до відносних речень, оформлених семантично прозорими сполучниками. Встановлено, що поступове ускладнення поверхневої структури простого речення відбувалося за рахунок актуалізації предикативного потенціалу пропозитивних одиниць і введення в поверхневу структуру речення наявних у мові сполучних засобів.

Висвітлено проблему становлення філологічної та художньої свідомості в щоденниках О. Гончара. Досліджено творчість Дж. Макдональда в контексті вікторіанської доби. Охарактеризовано нариси Ф. Зубанича на сторінках журналу "Вітчизна". Проаналізовано систему імплікатів позатекстового рівня американських поетичних текстів ХХ ст. Визначено роль рефренної символіки в архітектоніці романів І. Багряного та Дж. Орвелла. Досліджено становлення літературних ієрархій. Увагу приділено фітосемантиці поезій І. Малковича. Охарактеризовано образи дітей в оповіданнях І. Франка.