Процес формування Жовківського району.

Історія формування Жовківського району бере свій початок із 1880 року - часу утворення Жовківського повіту в межах Австро-Угорської імперії. В цей період адміністративний повіт Жовквівщини ділився на три судові повіти, а саме: Жовкву, Куликів, Мости Великі.

Згідно перепису населення від 31 грудня 1880 року судовий повіт Жовкви охоплював 30 громад та 15 фільварків, у ньому проживало 28923 жителів. У судовому повіті Куликова налічувалося 26 громад та 20 фільварків, нараховувалося 20917 осіб. До Судового повіту Мостів Великих входило 18 громад, 19 фільварків, проживало 22024 мешканців. Отже Жовківський адміністративний повіт охоплював 74 громади і 54 фільварки із загальним числом населення 71864 чоловік, з якого 69591 особи належали до громад, а 2273 до фільварків. Переважали в повіті малі громади. Лише 21 громада мала чисельність населення понад 1 тисячу осіб. За адміністративним поділом від 1 квітня 1932 року до Жовківського повіту входило 3 міста (Жовква, Куликів і Мости Великі) та 68 сільських громад. Площа повіту складала 1111 км2 і на його території проживало 95206 осіб. Порівняно з 1880 роком зросла кількість великих громад. У 1931 році вже налічувалося ЗО громад з населенням понад тисячу чоловік.

У 1934 році Польща запровадила в Галичині нову адміністративну реформу — появилася нова адміністративна одиниця — волость, яка об'єднювала в собі кілька громад. Згідно цих змін сільські громади Жовківського повіту було поділено на 9 волостей — це Воля Висоцька, Зіболки, Бутини, Колодно, Крехів, Мокротин, Великі Мости, Надичі і Туринка. Станом на 01.01.1939 року в Жовківському повіті проживало майже 102 тисячі жителів, з них: українців понад 84 тисячі, поляків — біля 9 тисяч, євреїв — 7,5 тисяч, німців — біля 1,5 тисячі. Українці домінували у сільській місцевості, у містах більшість складали — поляки і євреї. Після приєднання західноукраїнських земель до Української РСР у 1939 році було змінено адміністративний поділ. Прилучену територію було поділено на області і райони. На колишніх теренах Жовківського повіту утворилось три райони: Куликівський, Великомостівський і Жовківський. Райони в свою чергу поділилися на міські і сільські ради. До складу Жовківського району входило в цей час 16 сільських рад.

В період німецької окупації (1941-1944 рр) Жовківський округ входив до Львівського повіту і поділявся на 6 волостей: Жовква-місто, Жовква—волость та волості Туринка, Куликів, Жовтанці, Великі Мости. У 1944 році на території колишнього Жовківського повіту були створені 4 райони: Жовківський, Куликіський, Великомостівський, Магерівський. Жовківський район було сформовано із Жовківської міської та 17 сільських рад. У 1951 році відбулася зміна назви м. Жовква на м. Нестеров, водночас було змінено й назву району. У 1958 році Нестеровський район складався із однієї міської та 11 сільських рад.

4 березня 1959 року було реформовано Куликівський район, а його територію розділено між 3 районами, частина відійшла до Нестеровського. 23 вересня 1953 р. було ліквідовано і Великомостівський район, внаслідок чого частина території була приєднана до Нестеровського. Станом на 1 січня 1962 року Нестеровський район охоплював Нестеровську міську, Куликівську селищну та 16 сільських рад. У 1962 році перестав існувати Рава-Руський район. Спочатку його було приєднано до Яворівського, а у 1964 році переважна більшість його колишньої території' відійшла до Нестеровського району. В цей же час до Нестеровського району ввійшли і частини Львівського повіту, а саме: теперішня Дублянська міська рада, Грибовицька, Грядівська, Зашківська сільські ради та с. Костеїв. Станом на 1 січня 1972 року Нестеровський район охоплював 2 міські ради 3 селищні і 25 сільських рад, що об'єюнювали 180 населених пунктів. Фактично, в цей час район сягнув своїх теперішніх меж. Після 1972 року змінювалася лише кількість рад. яка збільшилася на 15 одиниць. У 1991 році Нестерівський район знову став Жовківським.

Редактор районного часопису «Відродження» Каліка Ярослав Федорович

За матералами книги "Жовківщина Історія, Культура, Туризм"