Умовами прийому на навчання до вищих навчальних закладів в 2015 році скасовано обов’язковість подання вступником медичної довідки. Водночас, ВНЗ, які готують фахівців зі специфічними умовами праці можуть встановлювати окремі вимоги, зокрема і по медичних показниках.

Працівники, які не виходять на роботу у зв’язку з переміщенням із районів проведення АТО, або ті, які залишаються в тих районах, але не мають змоги виходити на роботу через небезпеку для здоров’я та життя, не можуть бути звільнені за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю (за «прогул»). Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України – центральний орган виконавчої влади, який відповідальний за нормативно-правове регулювання у сферах зайнятості, трудової міграції, трудових відносин, оплати і умов праці (лист від 08.07.2014 № 7302/0/14-14/13). Роботодавцям рекомендовано, за необхідності, надавати працівникам на їх прохання оплачувані відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівникам в обов’язковому порядку, та відпустки без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.

Таке навчання регламентується розпорядженням КМУ № 785-р «Деякі питання організації 2014/15 навчального року в навчальних закладах, що розташовані у Донецькій і Луганській областях». Забезпечення доступу до навчання осіб, які навчались у 2013/14 навчальному році в навчальних закладах, що розташовані у Донецькій і Луганській областях, незалежно від року навчання, освітньо-кваліфікаційного рівня і форми навчання здійснюється керівником навчального закладу, що розташований в іншому регіоні України, шляхом видання наказу про їх зарахування як таких, що тимчасово допущені до занять. Для цього особі необхідно подати заяву до приймальної комісії (аспірантури, докторантури) відповідного вищого навчального закладу разом із копією документа, що посвідчує особу.

Згідно зі статтею 29 Закону України ""Про професійно-технічну освіту"", підприємства,  установи,  організації  незалежно від форм власності  надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів   робочі   місця   або  навчально-виробничі  ділянки  для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до   укладених   із  професійно-технічними  навчальними  закладами договорів  про  навчально-виробничу  практику.  Відповідно до статті 50 Закону України «Про професійно-технічну освіту» п'ятдесят  відсотків заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів   направляється на рахунок  навчального закладу для здійснення його  статутної діяльності,      зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, слухачів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.   Проходження виробничої практики регламентується різними нормативно-правовими актами, зокрема  Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 р. № 992.  Пунктом 17 вказаного Порядку передбачено, що за  фактично  виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період  виробничого  навчання та виробничої практики відповідно до виробничих  завдань,  підприємство  нараховує  їм заробітну плату  згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і  надбавок.

Відповідно до статті 3 Закону «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації. Первинна професійна підготовка - це здобуття професійно - технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності. Перепідготовка робітників - це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку. Відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України «Про освіту» в Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені: «кваліфікований робітник»; «молодший спеціаліст»; «молодший бакалавр»; «бакалавр»; «магістр»; «доктор філософії»; «доктор наук». Частиною другою статті 50 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що фінансування професійно-технічної підготовки робітників, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників у державних або комунальних професійно-технічних навчальних закладах, у межах обсягів державного замовлення, здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Статтями 87 і 90 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів належать видатки, зокрема на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах державної та комунальної власності. При цьому, згідно з пунктом 36 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 5 серпня 1998 р. № 1240, перепідготовка та підвищення кваліфікації здійснюються за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб. Також пунктами 1.5 та 1.6 Типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 11 травня 2013 року № 499, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 травня 2013 року за № 823/25355 передбачено, що прийом громадян на первинну професійну підготовку здійснюється за рахунок видатків з Державного бюджету України або видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів у державному бюджеті на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах державної та комунальної власності. Прийом громадян понад державне замовлення, а також перепідготовка та підвищення кваліфікації здійснюються за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб.Ураховуючи зазначене, отримання первинної професійної підготовки, що фінансується з державного бюджету, за наявності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня неможливе.

З 1 січня 2011 року утримання підпорядкованих Міністерству державних професійно-технічних навчальних закладів (крім тих, які здійснюють підготовку робітничих кадрів для потреб економіки всієї країни і фінансуються з державного бюджету, перелік яких затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 р. № 42) здійснюється за рахунок міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам. Видатки на професійно-технічну освіту розподілено Мінфіном між регіонами залежно від фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня професійно-технічного навчального закладу відповідно до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. № 1149. Крім того, з метою врахування особливостей окремих бюджетів передбачено додаткову дотацію на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів. Право здійснювати розподіл зазначеної дотації між місцевими бюджетами надано обласним державним адміністраціям. При цьому додатковим фінансовим ресурсом для вирішення фінансових проблем регіонів є нерозподілений резерв коштів, що передбачений у складі загального обсягу видатків. Також у складі видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, передбачено видатки на розвиток соціально-культурної сфери, які спрямовуватимуться на заходи, передбачені програмами соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, зокрема культурно-мистецькими та освітніми, розвитку фізичної культури і спорту, з охорони здоров’я, стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї та соціального захисту окремих категорій населення.  Ураховуючи зазначене, питання видатків для професійно-технічних навчальних закладів вирішуються обласними державними адміністраціями.

Прийом благодійних внесків від фізичних осіб відбувається виключно на добровільній основі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1222 (із змінами) «Про затвердження порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування» з обов'язковим оформленням відповідної документації та відображенням у бухгалтерському обліку. Примусове стягнення коштів з учнів чи абітурієнтів є неправомірним.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78, до  стажу  педагогічної  роботи  для  виплати  надбавки за вислугу років  зараховується час роботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг незалежно від того чи була попередня робота пов'язана з педагогічною чи іншою діяльністю. Рішення про зарахування до  стажу  педагогічної  роботи  для  виплати  надбавки за вислугу років часу роботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг приймається директором професійно-технічного навчального закладу при наявності підтверджуючих документів у особи, яка приймається на роботу до навчального закладу на вказані посади з урахуванням інших законодавчих та нормативно-правових актів.

Державна політика щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спрямована на реалізацію їх права  проживати в сім’ї.  Пріоритетність сімейних форм влаштування дітей зазначеної категорії (усиновлення, опіка, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу) посприяло зменшенню кількості дітей у школах-інтернатах та дитячих будинках системи освіти, що зумовлює економічну недоцільність їх функціонування.  На реформування інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спрямована й Державна цільова соціальна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1242. Всі загальноосвітні школи-інтернати та дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, системи освіти перебувають у комунальній формі власності, тому рішення про їх створення, реорганізацію та ліквідацію приймається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Така норма визначена Законами України «Про дошкільну освіту» та «Про загальну середню освіту».

Учні, які проживають на цих територіях та бажають отримати документ державного зразка про певний освітній рівень, можуть продовжити навчання на території України за всіма передбаченими формами (денна, вечірня, дистанційна, екстернатна, індивідуальна, групова).  Зважаючи на ситуацію, яка несе загрозу життю і здоров’ю дітей, місцевим органам управління освітою та керівникам загальноосвітніх навчальних закладів доручено сприяти у вирішенні питань зарахування до цих закладів та проходженню у 2015 р. державної підсумкової атестації, заздалегідь створити необхідні умови, а також із розумінням поставитись до дітей, які потрапили у складні життєві обставини. Привертаємо увагу до того, що Положенням про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 19.05.2008 № 431 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 3 червня 2008 року за № 498/15189, визначено, що можливість  пройти  річне оцінювання за відповідний клас та атестацію за освітній рівень відповідно початкової, базової і повної загальної середньої освіти мають, зокрема, особи, які з будь-яких поважних причин  не  мають  змоги  відвідувати навчальні заняття в загальноосвітньому навчальному закладі (пункт 1.3).  Для проходження річного оцінювання та атестації, окрім заяви  на  ім'я  керівника  навчального закладу, екстерни подають документ про наявний рівень освіти. У разі проходження  екстерном річного оцінювання за предмет, курс навчання в іншому навчальному  закладі - довідку, завірену підписом керівника та печаткою відповідного навчального закладу, у якому навчається або навчався екстерн. У разі відсутності  документа  про  наявний  рівень  освіти  навчальний заклад, де організовано екстернат, самостійно визначає освітній рівень екстерна. З цією  метою  наказом  керівника навчального закладу створюється комісія, до складу якої  входять: голова  комісії (керівник навчального закладу або його заступник), учителі,  які викладають предмети, з яких визначається  рівень освіти екстерна. Голова комісії складає графік проведення оцінювання знань екстерна з відповідних  навчальних предметів. Члени  комісії готують перелік вправ,  завдань та питань з кожного предмета. Результати  оцінювання  й  визначений рівень освіти екстерна оформлюються  протоколом,  який  підписують  усі  члени комісії (пункт 2.2).  Прийом заяв від екстернів починається з жовтня і закінчується, як правило, не пізніше 1 березня поточного навчального року (пункт 2.4).  Ураховуючи ситуацію, останнє надає право керівникам відповідних закладів, за необхідності та як виняток, приймати рішення про зарахування екстернів до завершення навчального року. Відповідальність за замовлення та видачу документів про загальну середню освіту особам, які проживають на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі та у місцях проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях, покладається на керівників місцевих органів управління освітою та навчальних закладів, до яких зараховуватимуться екстерни. Своєю чергою державне підприємство «Інфоресурс» створить режим найбільшого сприяння у проведенні цієї роботи.

Відповідно до пункту 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров'я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.11 2002 № 434 та затвердженого цим наказом примірного «Положення  про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу». За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікарсько-консультативної комісії, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник зобов’язаний прийняти дитину до закладу освіти. Додатково повідомляємо, що роз’яснення щодо зарахування дітей, у яких відсутні щеплення, до навчальних закладів надано у спільному листі Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я від 29.09.2014                                                         № 1/9-500 / № 04.01.16/28103 «Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення». Однак, слід пам’ятати, що в усьому світі широко практикується вакцинація дітей, що запобігає поширенню інфекційних хвороб. Радимо батькам не уникати щеплень, дотримуватися графіку їх проведення, що сприятиме збереженню здоров’я кожної дитини.

Навчальну програму з предмета «Захист Вітчизни» розроблено відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року No24 /зі змінами/. Програма розрахована на 70, 105 та 140 навчальних годин (відповідно: 1; 1,5; 2 години на тиждень). Згідно з Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затверджених наказом МОН від 27.08.2010 No834 зі змінами, що внесені відповідно до наказу МОН від 29.05.2014 No657 на вивчення предмета «Захист Вітчизни» у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з нового навчального року відводиться 1,5 години на тиждень. Навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення предмета за рахунок годин варіативної складової навчальних планів. Окрім того, у загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах за даним напрямом може організовуватися гурткова та позашкільна робота.