Хто зрозуміє Лолу, крім щоденника? Письменниця Ольга Купріян розказала про труднощі адаптації до стервозності своєї героїні, про телесеріал "Школа" та журнал "Однокласник"

Хто зрозуміє Лолу, крім щоденника? Письменниця Ольга Купріян розказала про труднощі адаптації до  стервозності своєї героїні, про телесеріал "Школа" та журнал "Однокласник"

Коли у нашому просторі Events/Події стартувала зустріч із письменницею Ольгою Купріян та головредом журналу “Однокласник” Наталею Степанчук, дуже швидко з’ясувалося, що телесеріал “Школа”, одним з авторів якого є пані Ольга, таки “зачепив” наших гостей – старшокласників школи №41  та Гімназії ім. Михайла Драгоманова. Вони відмітили, що правдоподібність сюжетних ліній та якість акторської гри бажають багато кращого. Ольга Купріян із цим категорично погодилася й розказала, чим саме обраний серіальний формат був незручний їй як авторці сценарію. Найбільших траблів було два – по-перше, потрібно було переробляти для серіалу чималий вал новин про різні надзвичайні події в школах ( а там і наркотики, і бійки, і все інше, пов’язане з підлітковою злочинністю); по-друге, досить важко розкривати окремі характери за такої кількості персонажів (а, нагадаємо, там в об’єктиві ціла школа). Тому поява книжки “Щоденник Лоли” на матеріалі, що лише частково увійшов до телепроекту, була цілком закономірною.

Починаємо зустріч. Вітальне слово від #бібліотека має Катерина Зайцева
Ольга Купріян (з мікрофоном) та Наталя Степанчук

 

 

 

 

 

 

 

Втім, закономірними були й два незручних запитання, на які авторці довелося давати відповідь: “Чому Лола?” і “Чому щоденник?” Щоб розібратися із ними, Ольга Купріян мусила, по-перше, згадати саму себе у п’ятнадцятирічному віці, по-друге, досконало зануритися в сучасний підлітковий Instagram та інші соцмережі. Дуже непросто було полюбити саму стервозну Лолу – її типаж у реальному житті радше неприємний, аж до відрази. Чого варте постійне Лолине намагання розкрутити друзів, подруг і навіть учителів на відвертість, взамін впарюючи різний фуфел про себе саму (вона, до речі, вже добре знає, як це робиться в Instagram). Щоб полюбити Лолу, треба було зробити її образ складнішим і неоднозначним , – власне, для цього їй і знадобився щоденник від її імені.

Розгорнувши книгу, читачі можуть легко переконатися: жанр щоденника в оповіді про Лолу не тільки найбільш вдалий, він – єдино можливий. Тільки так можна розгледіти, що насправді стоїть за Лолиною медійною гіперактивністю. І підліткам, і дорослим читачам є нагода побачити, чим це все може скінчитися та порозмірковувати над тим, як спрямувати руйнівну енергію початкуючої, проте небезпечної маніпуляторки в мирне русло.

Наприкінці зустрічі у всіх присутніх була можливість побачити, як Лола та її творчиня починають перетворюватися на “дівчат з обкладинки” – їхнє фото прикрасило жовтневий випуск журналу “Однокласник”. Головна редакторка Наталя Степанчук розповіла, що в ньому є ще цікавого, крім Лолиного інтерв’ю:)

Наша зустріч вийшла дуже оптимістичною. Гості-старшокласники продемонстрували  готовність  не тільки споживати якісний україномовний підлітковий контент, а й обговорювати, поширювати його, навіть самим долучатися до його творення. Тому щиро сподіваємося, що незабаром у Лоли з’являться достойні конкуренти:)

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *