Сенсаційні "лисиці". Футболісти, без котрих "Лестер" не став би лідером АПЛ

«Футбол 24» розповідає все найцікавіше про гравців, які дозволяють «Лестеру» перебувати на першій позиції в англійській Прем’єр-лізі.

Поглянувши на турнірну таблицю чемпіонату Англії, вболівальник здивовано стисне плечима й примружиться. Потім оновить сторінку й побачить ту ж картину. Перед його очима щось далеке від реальності: за підсумками 13-ти турів на вершині розмістився «Лестер». Команда, яка відома передовсім Джеймі Варді та Ріядом Марезом, не лише лідер АПЛ за кількістю набраних очок (28), а попереду всіх за забитими м’ячами (28).  

Дивимося далі – у графі «пропущені голи» намальована непристойна двадцятка, а з топ-10 такий показник лише у «Вест Хема». Висновок: забивають багато, пропускають не набагато менше. Значить, своєю грою творять фейєрверк, а не спонукають до сну.

Значить, треба придивитися пильніше. Найближчий матч - з «МЮ» в суботу 28 листопада о 19.30. То хто ж вони, люди, які після відомих британських дощів дарують людям веселковий настрій та випереджають у турнірці таких китів як «МЮ», «Ман Сіті», «Арсенал» і «Тоттенхем» (даруйте, «Ліверпуль» і «Челсі»)?

 

Каспер Шмейхель

Син легендарного Петера Шмейхеля хоча б трохи наблизився до рівня свого батька. Вихованець “Манчестер Сіті” не зміг закріпитися у складі “містян” і відправився по орендах, одна з яких і привела данця в Прем’єр-лігу. У “Лестері” Каспер виступає з 2011-го року й сьогодні є безальтернативно основним у команді, незважаючи на присутність за спиною іменитого австралійця Марка Шварцера (всі 13 матчів у цьому сезоні АПЛ провів Шмейхель). Не повинен вводити в оману той факт, що Каспер вже встиг пропустити у чемпіонаті 20 голів - це “заслуга” захисників і безшабашного стилю підопічних Раньєрі.

 

Роберт Хут

Досвідчений німець (“Челсі”, “Мідлсбро”, “Сток Сіті”) ніколи не виступав на Батьківщині й, видно, не дуже й треба. Роберт вкотре реанімує свою кар’єру на Туманному Альбіоні (перед “Лестером” він добряче нагрів лаву на “Британії”) й сьогодні він - ключовий елемент оборонних порядків “лисиць”, еталон гри на другому поверсі й впевнений у підкатах. Щоправда, помилки не обходять Хута стороною. При стилі гри “box-to-box” він часто не встигає закрити свою зону або банально помиляється із вибором позиції. Щастя, що “Лестер” більше забиває, ніж пропускає.

 

Вес Морган

Напарник Хута по центру захисту дуже схожий до німця за стилем гри: такий же фізично потужний, міцний у грі головою й цупкий у єдиноборствах. Порівняно із іншими лініями цьому дуету бракує швидкості, однак серйозної альтернативи їм нема. До слова, Морган ще й капітан “Лестера”, куди перебрався після 10-річного перебування у “Ноттінгем Форрест” й прозябання у нищих англійських дивізіонах. На “Кінг Пауер” ямайця дуже люблять і поважають - він один із головних символів повернення “лисиць” у Прем’єр-лігу.

 

Джеффрі Шлюпп

Ганець, який народився у Гамбурзі, - вихованець клубної академії. Футболіст широкого профіля і відповідно універсал: гравець збірної Гани може зіграти зліва у захисті та півзахисті і навіть у нападі (у поточному сезоні підміняє Фукса в обороні або утворює з німцем фланговий дует). Джеффрі ідеально підходить під стиль гри нинішніх «лисиць» - настирний і працьовитий. Хлопцю всього 22 роки і можна сміливо пророкувати, що він – майбутній лідер «Лестера».

 

Крістіан Фукс

Австрійський захисник перейшов у «Лестер» влітку і почергово із Шлюппом з’являється на лівому фланзі оборони. До «Лестера» основний фуллбек збірної Австрії виступав у Бундеслізі за «Бохум», «Майнц» і «Шальке». У Фукса хороша ліва нога (може і здорово пробити, і точно подати) й у минулому розіграші Ліги чемпіонів він забивав «Реалу». 

 

Річі Де Лат

Бельгійський захисник вже у 19 років переїхав в Англію, де підписав угоду зі «Сток Сіті». У молодіжній команді «гончарів» Де Лат провів два роки, поки ним не зацікавився «МЮ». За «червоних дияволів» бельгієць майже не грав (3 матчі), а більше їздив по орендах («Шеффілд Юнайтед», «Портсмут», «Норвіч»), остання з яких стала вирішальною. «Лестер», який плекав амбіції щодо виходу в АПЛ, підписав Де Лата і тепер правий захисник має можливість забивати красиві голи у найвищому англійському дивізіоні (як у ворота "Астон Вілли"). 

 

Денні Сімпсон

Вихованець «МЮ» продовжує пошуки «своєї» команди і перед початком минулого сезону звернув на «Кінг Пауер», де разом із Де Латом рівноцінно претендує на місце на правому фланзі захисту. Після серії оренд із «Олд Траффорд» Денні відправився підкорювати «Сент-Джеймс Парк» і протягом трьох сезонів був у «Ньюкаслі» незмінно основним. Потім провів з КПР рік у Чемпіоншипі й ось тепер він тут, у Лестерширі. Де Лата і Сімпсона Раньєрі тасує не дарма – італієць ніяк не може зрозуміти, хто кращий. Чи-то гірший. Так-так, я знову згадую про 20 пропущених голів.

 

Деніел Дрінквотер

Гравець із символічним прізвищем потрапив в «Лестер» із «Уотфорда» й спочатку нічим примітним не виділявся – середньостатистичний представник Чемпіоншипу. Вміння вчитися і шалена робота над собою зробили із Деніела ключового гравця центру поля у складі лідера АПЛ (якщо забули). Дрінквотер – диригент атак «Лестера». Він вміло розганяє дії «лисиць» попереду і вже зробив у чемпіонаті 4 асисти.

 

Н'Голо Канте

За 8 мільйонів невідомий загалу опорник французького «Кана» влітку перейшов до «Лестера». Одночасно із підписанням Інлера цей трансфер виглядав абсурдним, та Раньєрі знав, що робив. Сьогодні Канте – один із лідерів АПЛ за кількістю відборів (в середньому більше п’яти за матч) та перехватів (аналогічний показник), а дон Клаудіо вже порівняв француза із легендарним Макелеле. Варто додати, що Канте володіє пристойною, як для «піттбуля», технікою і використовує не лише традиційну для опорника схему «відібрав – віддай ближньому», а може обіграти опонента один-в-один або віддати загострюючий пас. Здається, топ-клуби вже приготували гаманці. 

Цікавий факт. Студія Sky Sports під час презентації Н'Голо у якості новачка «Лестера» користувалася даними відомого симулятора «Football Manager 2015».

 

Марк Олбрайтон

 

“Вічно перспективний” півзахисник голосно заявив про себе у сезоні 2010/11, однак потім почав зникати із радарів. Дійшло до того, що “Астон Вілла”, яка виховала футболіста, відправил Марка в оренду у “Віган”. Щоб реанімувати кар’єру на рівні АПЛ, Олбрайтону довелося змінити Бірмінгем на Лестер. Поточний сезон - другий для хавбека у якості гравця “лисиць”, та, якщо перший був адаптаційним, то другий перевернув все з ніг на голову. Відтепер, Олбрайтон - одна із перших скрипок в оркестрі Раньєрі (13 ігор, 1 гол, 4 асисти), а не той, ким затикають дірки.

Ріяд Марез

 

12 матчів, 7 голів, 6 асистів. Ви ще питаєте, кого можна записати в лідери “Лестера”? Алжирський півзахисник довго не міг знайти собі місця у Франції, та після смерті батька дав слово, що зробить все можливе, аби реалізувати свій талант. Поки що добре виходить.Швидкість, пластичність та відчуття ритму роблять Мареза лакмусовим папірцем на трансферному ринку. “Лисиці”, підозрюю, ось-ось добре підзароблять (перехід алжирця на “Кінг Пауер” коштував лише 400 тис. євро).

Більше за голи і передачі говорять жести Ріяда. Наприклад, у матчі з “Уотфордом” “Лестеру” випала можливість бити пенальті. М’яч у руки взяв Марез і відправився до позначки, та по дорозі спохватився і передав цю можливість Варді. Форварду треба було забивати, аби продовжити гонитву за рекордом ван Ністелроя (голландець забив в 11-ти матчах АПЛ поспіль). Видно, що з командною хімією у "Лестері" все у порядку.

 

Енді Кінг

 

Півзахисник збірної Вельсу всю професійну кар’єру провів у “Лестері” та є найкращим в історії бомбардиром “лисиць” серед хавбеків (50 голів). Кінг беззаперечним гравцем старту в команді Раньєрі не є, та часто когось підміняє. Можна сказати, що Енді один іх перших, кого випустить на поле тренер, коли щось піде не так.

 

Натан Дайєр

 

Один із символів “Суонсі” Брендана Роджерса втратив у швидкості, підстригся і змінив клуб. У “Лестері” двійник Райта-Філіпса (ну погодьтеся, схожий же) - гравець ротації, який виходить на поле виключно в другому таймі. Навіть з наявністю малої кількості ігрового часу Дайєр примудрився принести “лисицям” перемогу над “Астон Віллою”.

 

Сіндзі Окадзакі

 

Японець перед початком сезону перебрався на “Кінг Пауер” з “Майнца”. Приблизна сума трансферу - 8 мільйонів і можна точно сказати, що форвард їх поки що відробляє не надто активно. В 13 матчах напарних Варді по нападу (Раньєрі ставить “Лестеру” модуль 4-4-2) забив всього 2 голи, а в основі не виходив з 17-го жовтня. Хоча, період адаптації ще не пройшов і час, аби сказати своє слово, у Сіндзі залишається.

 

Джеймі Варді

Всі чули це прізвище. Сьогодні Варді найкращий бомбардир чемпіонату (13 матчів, 13 голів) й забивна серія Джеймі викликає захоплення - 10 ігор поспіль в АПЛ той не залишає поле без забитого м’яча. Для того, аби переплюнути рекорд Руда ван Ністелроя, який відзначався 11 поєдинків доряду, Варді слід забити на “Олд Траффорд”. Символічно, погодьтеся. З такими показниками не дивно, що форвард вже дебютував у збірній Англії, а всі топ-клуби Туманного Альбіону стали у чергу за голеадором.

До слова, до 2012-го року Варді виступав за клуби рівня "Стокбріджа", "Галіфакса" та "Флітвуда", а сьогодні не може припинити забивати в Прем'єр-лізі. Схоже на казку про попелюшку, не інакше.

 

Леонардо Ульоа

Аргентинський форвард з азійською зовнішністю перед минулим сезоном став головним трансфером “Лестера” - “Брайтону” “лисиці” заплатили 8 мільйонів фунтів і не прогадали. Леонардо забив пристойненькі 11 голів у Прем’єр-лізі тоді. На відміну від технічого скорера Варді Ульоа більше простяцький форвард - вміє поштовхатися, другий поверх виграти, у силовій манері на випередження зіграти. Це додає Раньєрі варіативності. Щоправда, у поточному сезоні аргентинець не сильно тішить - відзначився лише раз.