Іванна Найда: Анімаційний продакшн «ПлюсПлюс» не виробляє суто розважального контенту
На початку квітня «1+1 медіа» об’єднала чотири свої нішеві телеканали — «ПлюсПлюс», «Бігуді», УНІАН ТБ і «1+1 International» — у єдину структуру. Посаду генпродюсерки цих каналів обійняла Іванна Найда. Із 2012 року Іванна була генпродюсеркою «ПлюсПлюс», а згодом — ще й генпродюсеркою «Бігуді». До приходу в «1+1 медіа» топ-менеджерка працювала на телеканалі UBC (згодом — Business), Першому каналі НТКУ, на Новому каналі в часи, коли його очолював нинішній гендиректор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко, а ще раніше — під його ж керівництвом у «Післямові». Владислав Свінченко, який до об’єднання нішевих телеканалів керував УНІАН ТБ і «1+1 International», очолив управління міжнародної дистрибуції та розвитку нових телеканалів і відтепер працює у прямому підпорядкуванні в Іванни Найди.
«Детектор медіа» зустрівся з Іванною й розпитав її про мету створення об’єднаної структури, виділення мультиплікаторів «ПлюсПлюс» в анімаційний продакшн, економіку телеканалів повторів та міжнародне промотування медіагрупи.
— Іванно, про що історія зі створенням єдиної структури нішевих каналів «1+1 медіа»: про їхній розвиток чи оптимізацію ресурсів?
— Поки нічого революційного з цими каналами не замислювалося. Мова радше про оптимізацію ресурсу. Але оптимізація не заперечує розвитку каналів.
— Пропоную почати нашу розмову з УНІАН ТБ. На мій погляд, це телеканал, про який довгий час нічого було розказати. Чи буде?
— У найближчі декілька місяців буде обрано єдину стратегію для УНІАН ТБ. У групі є продукт, який може зробити канал цікавішим — перетворити його на такий нішевий, як «Бігуді», але для іншої цільової аудиторії. Наразі ми працюємо в напрямку його трансформації.
— Поки що я його сприймаю як канал повторів новин.
— Але ви вже його сприймаєте, і це добре. (Сміється.) А як ви сприймаєте «Бігуді»?
— Як канал турецьких серіалів для жінок.
— Але він має право на життя? Має. І він заробляє. Це хороше використання нашої бібліотеки. І це така ніша, яка не потребує великих вкладень.
Якщо УНІАН ТБ залишиться УНІАН ТБ, то новини на ньому, очевидно, теж будуть, бо вони для нього — брендотворчий контент. Ми зменшили кількість годин на трансляцію новин там — зокрема, відмовилися від частини повторів. На цей момент ми косметично відреставрували сітку: додали більше чоловічого продукту і вибудували все за логікою однієї аудиторії, щоб люди, які прийшли на новини, мали інтерес залишитися й після них.
— Який відсоток бібліотечного контенту групи «1+1 медіа» на УНІАН ТБ і «Бігуді»?
— На УНІАН ТБ — 100 %. На «Бігуді» є один спеціально закуплений індійський серіал: ми експериментуємо зі сприйняттям жіночою аудиторією серіалів з Індії. Плюс на каналі є бібліотека власного виробництва й додатковий показ закупного продукту.
— «ПлюсПлюс», «Бігуді» і УНІАН ТБ не мають цифрових ліцензій. Що станеться з цими телеканалами, коли відключать аналогове мовлення?
— Для «ПлюсПлюс» аналогове мовлення — це близько 6 % усього покриття (Київ, Київська й Чернігівська області). У Києві люди перейдуть переважно в кабель або на супутник. Хтось, звісно, перейде і в цифру, але для «ПлюсПлюс» ці втрати не будуть катастрофічними. З «Бігуді» й УНІАН ТБ після вимкнення аналогу станеться те саме, що і з «ПлюсПлюс». Але, чесно кажучи, зважаючи на останні події й те, що каналу Business ліцензію не продовжили, було би справедливо, якби її отримав УНІАН ТБ.
Т2 — дуже крута історія. 50 % вкладу «Пікселя» — це Т2. Для «ПлюсПлюс» на сьогодні найважливішим є супутник.
— Тим не менше, «ПлюсПлюс» разом із УНІАН ТБ теж подавався на конкурс на цифрові ліцензії, коли виграла «Рада»…
— Ми весь час подаємося. Будемо подаватися й далі. Вже є маленька перемога: «ПлюсПлюс» виграв цифрову ліцензію в Одесі й Одеській області, скоро маємо там з’явитися.
— Минулого разу про «ПлюсПлюс» ми з вами розмовляли 2,5 роки тому. Тоді ми говорили про складнощі зі створенням контенту, про те, що анімаційні продакшн-студії не готові знімати серіали. Відтоді багато чого сталося з виробництвом контенту в Україні, й ми побачили й державні гроші в цій індустрії, й міграцію кадрів із серіалів у повний метр. А що сталося з анімаційними продакшнами й дитячим контентом?
— Я бачу, що вони створюються. Особливо активно працюють над великими мультфільмами — згадайте, наприклад, «Викрадену принцесу», «Мавку». Мені було цікаво, що цього року в дитячій номінації премії «Телетріумфі» ми були не одні. Це приємно, бо свідчить про те, що галузь оживає.
Але я не можу сказати, що зараз у нас вибух індустрії. Щось робиться, але все одно ми поки обираємо монстрів світової анімації. І ми дуже пишаємося тим, що за цей час у рамках каналу «ПлюсПлюс» створили власний анімаційний продакшн. Як і раніше, ми робимо акцент на дитячу соціалку — наш продакшн не виробляє суто розважального контенту. На рік ми зазвичай виробляємо один проект. Мабуть, ви знаєте про «Це — наше і це — твоє», «Світ чекає на відкриття» — ми дуже ними задоволені. І тепер працюємо над продовженням проекту «Світ чекає на відкриття». Це серія мультфільмів про винаходи. Посил — із першого разу може й не вийти, але треба не здаватися, бо в кожному живе винахідник. Ці мультфільми ми знову робимо в рамках проекту «Разом зі школою». Ми занурилися в цю тему, серйозно вивчили шкільні програми, тому що хочемо, щоб наші мультфільми використовувалися у школах як відеопосібник. І вони вже мають офіційну рекомендацію від Міністерства освіти.
— У нашої громадської організації теж є досвід створення інтерактивного навчального продукту — з медіаграмотності. І з нашого досвіду я можу сказати, що не так складно створити продукт, як інтегрувати його з Міністерством освіти.
— Це правда. За час існування проекту «Разом зі школою» ми контактуємо вже не з одним міністром. Мені здається, що їм самим дуже складно. Якщо нагорі щось уже змінюється, з’являються сучасніші підходи, то донести їх донизу не так легко. Але, на мою думку, за роки співпраці ми знайшли спільну мову. І вдячні за довіру. Ми, зі свого боку, робимо все, що можемо. У нас є великий плюс: телевізор, який контактує якщо не з усіма школярами, то з дуже багатьма. І навіть коли вчитель не зверне уваги на рекомендацію Міносвіти, то якщо ми скажемо по телевізору, що є можливість не тільки прочитати книжку, а ще й подивитися мультфільм, то ми можемо зайти з боку дітей.
Для нас це абсолютно некомерційна історія, тому що мультфільми школам ми віддаємо безкоштовно. У нас є ще кілька проектів із міністерством. Розкажу вам, як тільки прийдемо до фінальних домовленостей.
— Чи подавали ви проекти на пітчинг патріотичного кіно Міністерства культури?
— «ПлюсПлюс» подав один проект. На мою думку, він стовідсотково підходить під умови конкурсу. Тож ми віримо в перемогу.
— Коли ви створили продакшн?
— Створили — це умовна історія. У квітні цього року ми значно розширили штат людей, які працюють тільки над мультфільмами, й лише в екстрених випадках їх можуть смикнути на інші потреби каналу. Ці люди здатні виробляти 100 хвилин анімації на рік. Це дуже непогано, ми вже можемо вибудувати певну лінійку.
— Якщо подивитися в далеку перспективу, то вони завжди працюватимуть тільки для потреб каналу чи колись зможуть продавати свої послуги?
— Я свято вірю — поки, схоже, в це вірю одна я, але інколи цього достатньо, — що світ «ПлюсПлюс» і його історії колись мають вистрілити і стати крутим дитячим брендом на рівні з «Міккі Маусом». Просто на це потрібен час. І я вірю, що колись мультфільми і серіали про світ «ПлюсПлюс» можуть бути цікавими і для продажу за межами України.
Якщо ж ви мали на увазі, чи будемо ми створювати мультфільми не для «ПлюсПлюс»… Головне — набити руку, знайти хороших авторів.
— У вас був проект із виготовлення ліцензійної продукції з героями «ПлюсПлюс». Чи він досі діє?
— У нас щомісяця виходить книжка під «Казку з татом» — це річний контракт. А під «Світ чекає на відкриття» ми з однією іграшковою фірмою готуємо ігри про досліди на кшталт «Юного хіміка». Тобто можна буде подивитися мультик про якісь досліди, а потім ці досліди зробити. У середині осені мають вийти чотири набори і ще один — під Новий рік.
— А конструктори ще продовжуєте виготовляти і продавати?
— Ні, історію з конструкторами ми закінчили.
— Цікаві ваші висновки з цього проекту.
— Потрібно пробувати. Ніколи не вийде з першого разу. Слід уважно підбирати партнерів, добре прораховувати бізнес-плани. Цей проект ми не продовжуємо, але це класний досвід. І ми продовжимо виробляти ліцензійну продукцію, просто в інших напрямках. Плюс, враховуючи те, що ми стали трошечки старшими — пішли в перший клас, — то ті вагончики, машинки вже прожили своє життя.
— Всі залишки конструкторів уже розпродали?
— Ні, їх ще можна знайти у продажу.
— Ви сказали, що стали старшими. Ви мали на увазі проект «Світ чекає на відкриття» чи весь канал?
— Ні, канал особливо не змінив аудиторію. У нас як був «пиріг» із хлопчиків 4–6 та 6–10 років, поділених плюс-мінус порівну, й так само дівчат, так він і залишається. Просто стає дорослішим наш топовий проект — «Світ чекає на відкриття». Восени ми дуже активно з ним стартуємо. Перша спроба була восени минулого року, тоді ми виготовили чотири серії — й вони показали хороші результати. На вересень буде вже 12 серій. Ми повністю переодягнемо канал у стилістику «Світ чекає на відкриття», він стане трошки дорослішим і більш хлопчачим. Ускладниться анімація, динаміка. Ми переодягнемо сайт, випустимо ігри з винаходами.
— Переодягнете тимчасово?
— Ми намагаємося переодягати канал раз на два-три роки — це нормальна практика. Трикутя, Квадрик і Кружко, звісно, залишаться, але їхній світ стане трошечки дорослішим.
— НСТУ пише свою концепцію дитячого мовлення. І хто, як не суспільний мовник, може дозволити собі дитячий, просвітницький контент? Що б ви їм порадили?
— Ми готові ділитися досвідом із суспільним мовником.
Насправді, власне анімаційне виробництво — дуже дороге задоволення. Я не знаю інших каналів, які виділяють на це кошти. Ми свідомі того, що зараз не робимо мультфільмів рівня Disney, у нас немає на це грошей, але наші вкладення досить великі. Бо ми робимо те, чого Disney ніколи не робитиме для України. І ми створюємо свій бренд. До речі, наш канал у дуже хорошому плюсі.
— Правда? Це те, що змінилося за 2,5 роки від нашої з вами попередньої розмови. Бо тоді ми обговорювали, як на економіку «ПлюсПлюс» вплинули курси валют, ураховуючи обсяги закупного контенту, та чи дійдете ви до точки беззбитковості.
— Так, правда. Минулого року канал був у хорошому чистому плюсі з усіма закупками контенту, персоналом, адмінвитратами.
І «Бігуді» — теж канал із плюсом.
— Тоді я розумію, чому вам дали ще два канали.
— Це було адміністративне рішення з метою оптимізації ресурсу. Комерційна успішність кожного з нішевих каналів теж має велике значення.
— Скільки людей у вас працює?
— Сьогодні через об’єднання нішевих каналів розподіл людей між «ПлюсПлюс», «Бігуді», УНІАН ТБ і «1+1 International» досить умовний. У чому ще перевага цього злиття: УНІАН ТБ й «1+1 International» отримали дуже сильну промодизайнерську команду «ПлюсПлюс». Тобто в момент ключових змін на будь-якому нішевому каналі вся команда починає максимально працювати для нього. А в періоди затишшя є умовний розподіл між людьми, хто за яким каналом закріплений. Загалом у структурі нішевих каналів нараховується трішки більше 30 чоловік. Більшість із них задіяні на «ПлюсПлюс».
— Ви когось звільняли при злитті?
— Ми нікого не звільняли. У групі є правило, що люди — наша найбільша цінність, і це правда. Звільнення — крайній захід. Якщо людина вже працює, то ми намагаємося максимально її задіяти. Але в УНІАН ТБ й «1+1 International» був невеликий штат — багато чого робилося на доплатах стороннім підрядникам. Зокрема, за рахунок цих доплат оптимізація й відбулася, тому що в новій структурі ми знайшли можливість обслуговувати всі канали тією командою, яка в нас є.
— Вище ви сказали, що виробляти мультфільми недешево. Яким є бюджет «ПлюсПлюс» у порівнянні з іншими каналами групи — ТЕТ, «2+2»?
— Він у рази менший, ніж у ТЕТ чи «2+2». Тому що ТЕТ і «2+2» за покриттям — це загальнонаціональні канали. В них більші аудиторії й дорожче виробництво. І це зовсім інші можливості для комерсантів.
— Коли я зупиняюся в готелі за кордоном, то завжди дивлюся, які канали там доступні. І якось я була в готелі, де показували 160 каналів, із них 26 російських і один український. І це був «1+1 International».
— Цікаво, бо готелями ми тільки зараз починаємо займатися.
— Кардшерінг? (Сміється).
— Інколи готелі самі підключають канали тих країн, туристи з яких у них відпочивають.
Каналу «1+1 International» є куди розвиватися. Наразі ми всією командою розробляємо заходи, які допоможуть нашій дистрибуції зацікавити операторів нас підключати. І заходимо в готелі — це для нас новий напрямок.
— Мені здається, що організувати широку міжнародну дистрибуцію свого каналу — це дорога справа: потрібно платити іноземним кабельникам, щоб вони включали канал у свої пакети?
— Ні, не потрібно. Це бізнес. Ти продаєш свою послугу й мусиш зацікавити покупця, щоб він заплатив за твій продукт.
— Тобто найскладніше що? Сконтактуватися з провайдерами в інших країнах і зацікавити їх своїми телеканалами?
— Так. Цим займається відділ Влада Свінченка — це ключові люди в «1+1 International».
— Де є ваш канал?
— Він є в Канаді, у США — в окремих кабельних операторів. Є в Європі. Тепер зайшли в Литву, але там експериментальний блок: «1+1 International» врізають по кілька годин на день. Ще багато куди є заходити. У випадку з «1+1 International» крім комерційної складової є ще складова промотування групи у світ. А оскільки зовсім небагато українських телеканалів мовлять за кордоном, то це ще й промотування України у світ. І про це теж не треба забувати, коли формується сітка — я до цього ставлюся дуже серйозно. Тож тепер, крім того, щоб максимально допомагати нашому відділу дистрибуції, ми плануємо візуально вдосконалитися — переодягти канал та інтегрувати певні меседжі.
— Чи є можливість давати різний сигнал і контент на різні частини світу?
— Ні. Хоча, скажімо, в Канаді показують нашу сітку не в прямому ефірі, а в режимі їхнього часу.
— Крім прав на контент, що ще треба враховувати при програмуванні міжнародної версії каналу?
— В одних країнах є обмеження на рекламу. В інших хочуть бачити більше спорту, ще в інших — більше розважального контенту.
У будь-якому разі, левова частка каналу — це програми «1+1», які доповнюються ТЕТ і «2+2». У «1+1 International» новини — теж ключовий брендотворчий контент. У зв’язку з тим, що за останні роки група значно наростила обсяги власного виробництва, легше формувати сітку стало не тільки «1+1 International», а й «Бігуді», і стане легше УНІАН ТБ, коли буде прийнято концепцію його розвитку.
— На який контент виробництва «1+1» у вас немає міжнародних прав? На «Голос»?
— Так, на «Голос» прав немає. Але я дуже хочу, щоб вони були.
Якщо ж говорити про закупний контент, то в нас немає міжнародних прав на показ західних блокбастерів. А от на турецькі серіали є. Я збираюся працювати над тим, щоб максимальна кількість продукту, який показує «1+1», мала права на показ на «1+1 International».
— Просто при закупівлях треба буде платити трошки дорожче.
— Не просто трошки. (Сміється.) А ще потрібна майстерність закупівельника, тут у нас працює дуже сильна команда.
— В інших групах теж є телеканали повторів. За яких умов їхнє існування має сенс?
— Канали повторів мають усі групи, просто не всі їх так називають. Існування таких телеканалів має сенс, якщо у групи є достатня бібліотека, що приносить рейтинг при повторі в ніші хоча би 0,5 % за аудиторією 18–54, 50 тис.+. Хоча не всі показують такі цифри.
— Чи раділи ви, коли з’явився канал повторів «Оце» і, відповідно, закрився дитячий канал QTV?
— Ми не раділи, тому що в нас же є «Бігуді»: постріл перенаправлений. (Сміється.) Якщо серйозно, то QTV працював на доросліших дітей, підлітків, і в нас із ними не було прямої конкуренції, бо того, що вони показували, ми б ніколи не показали. І, мабуть, того, що показували ми, вони б так само ніколи не показали в себе. А «Оце» спрямований на молодшу аудиторію, ніж «Бігуді».
Нам цікаво спостерігати, на яких принципах інші групи вибудовують свої нішеві канали. Дуже непогані показники на фоні нішевих каналів має «Ентер фільм». Це канал ностальгії: радянська класика, Пуаро, Агата Крісті. Це не повтори, а закупний контент. Я не знаю, скільки їм коштує сітка.
— Чи вплинула на «ПлюсПлюс» поява нових дитячих телеканалів: Niki kids і Niki junior?
— Вони нам не заважають.
— А з ким бодається «ПлюсПлюс»? Із «Пікселем»?
— Ми не відбудовуємо свої сітки від інших дитячих каналів, як це роблять великі канали зі своїми конкурентами. Але ми точно відчуваємо, коли на вихідні, канікули або свята великі канали запускають дорогі мультфільми. Тобто наші діти обирають між нами, «Пікселем» і дитячими блоками на великих каналах.
Фото: «1+1 медіа»
