УГКЦ Патріарший собор Воскресіння Христового у Києві, • Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ in Kyiv Патріарший собор Воскресіння Христового, УГКЦ, м.Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5, Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ in Kyiv
У 2013 році з інішіативи Владики Йосифа Міляна, єпископа-помічника, протосинкела Київської Архиєпархії, було видано книгу “Собор нашої єдності”.
Завантажити книгу можна за посиланням: http://www.ex.ua/89384001
У виданні розкривається процес побудови головного осередку Української Греко-Католицької Церкви Патріаршого собору Воскресіння Христового. У 2002 році Блаженніший Любомир освятив наріжний камінь, який було закладено в основу храму. В 2004 році на Синоді Єпископів прийняте рішення про перенесення осідку Глави Церкви зі Львова до Києва, яке було здійснене 21 серпня 2005 року, що послужило укріпленню Української Греко-Католицької Церкви у Центральній та Лівобережній Україні.
Патріарший собор Воскресіння Христового є важливим об’єднавчим чинником для українців з усього світу. Від початку заснування у 2002 році й до сьогодні він зводиться за кошти вірян, як духовний символ єднання нашого народу. Стилістично-образне вирішення храму виділяє його з української сакральної архітектурної традиції і ставить у ряд унікальних споруд сучасності.
Уривок з книги:
На внутрішній поверхні центрального куполу Патріаршого Собору передбачається зображення чотирьох Євангелістів – Марка, Луки, Матвія та Івана
Площина храму, над якою височіє купол, уособлює Небо на землі. Центральний підкупольний простір та склепіння знаменують небесну область буття. Від основи центрального малого купола відходять чотири опорні конструкції, які на залізних пілонах тримають великий купол.
Підвісний купол, що тримається в повітрі на чотирьох кріпленнях, – унікальна на сьогоднішній день конструкція, створення якої вимагало застосування найновіших технологій. Звичайні будівельні матеріали не надавалися для реалізації такого архітектурного задуму. Було вирішено відлити пелюстки купола з розчину склофібробетону – особливої суміші бетону, піску та скловолокна, вироби з якого вирізняються своєю довговічністю та легкістю, що дуже важливо для такої великої форми.
Цей матеріал найбільш придатний для нанесення оздоблень, адже в процесі роботи вдалося досягти високої якості робочої внутрішньої поверхні. Для виготовлення й подачі на верх собору розчину склофібробетону було придбано спеціальну установку, а фахівці з Німеччини підготували наших майстрів для виконання робіт з відливання пелюсток купола на висоті.
Унікальне конструктивне рішення – відсутність класичних опорних елементів для купола діаметром 22 м, створює враження, що тримає його невидима небесна сила. Центральне склепіння Патріаршого собору Воскресіння Христового покрите патинованою (зеленого кольору) мідною бляхою. Для цих робіт було використано 9,5 тон міді.
Стіни Собору – це монолітний залізобетон. На глибину 12 метрів встановлено металевий каркас з 877 паль, кожна з яких має діаметр 400 мм. Палі обв’язані бетонним розчином товщиною 1,2 метри.
Середня частину храму з висотно розкритим внутрішнім простором призначена для перебування до 1500 віруючих. «Для прославлення Святої Трійці, во славу апостолів Петра і Павла та покровителів Києва архангела Михаїла і святого папи Климентія I… у престольному граді Києві торжественно закладено наріжний камінь Патріаршого собору…», – написано на наріжному камені Патріаршого Собору Воскресіння Христового Української Греко-Католицької Церкви, який Блаженніший Любомир освятив 27 жовтня 2002 року.