Паспорт області (завантажити)

Публікація оновлюється щорічно у ІІ кварталі наступного за звітним року.

Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених регіонів України. Характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку. Відстань від Дніпра до Києва:

• залізницею – 530 км
• шосейними дорогами – 480 км.

На території 31,9 тис. кв. км (5,3% площі України) мешкають, за даними на 01 січня 2020 року, 3176,6 тис. осіб (7,6%). Високий рівень урбанізації (84,0% жителів проживають у 65 міських поселеннях) визначає найвищу в Україні щільність населення – 102,7 на один квадратний кілометр (середня по Україні – 75,2). В адміністративно-територіальному відношенні Дніпропетровська область поділяється на 22 адміністративні райони та 13 міст обласного підпорядкування.

На території області налічується:

• міст районного значення – 7;
• селищ міського типу – 45;
• міських об’єднаних територіальних громад – 8;
• сільських об’єднаних територіальних громад – 40;
• селищних об’єднаних територіальних громад – 23;
• населених пунктів – 1501, у тому числі міських – 65, сільських – 1436.

В області проживають представники більш ніж 80 національностей, найбільшу частку складають українці – 79,3%. Головна водна артерія країни – ріка Дніпро (довжина по території області – 261 км), магістральні залізничні і шосейні дороги мають вихід до Донбасу, Криму, портів Чорного і Азовського морів, індустріальних центрів України та близького зарубіжжя. Дніпропетровщина розташована у степовій і лісостеповій фізико-географічних зонах (ліси займають 3,9% території області). Середня температура: зимова -5 – -7С, літня +22 – + 23С. Середньорічна кількість опадів – 400 – 490 мм.

• Історичні відомості

Дніпропетровщина має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще епохи раннього кам’яного віку, вже 150 тисяч років тому давні люди почали заселяти береги Дніпра. У VIII столітті до нашої ери у степові райони Дніпропетровщини прийшли скіфські племена і в цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя. У восьмому – дев’ятому століттях до нашої ери на території області знаходився центр держави Велика Скіфія.

З тих часів в області було створено 9,5 тисячі курганів – місць захоронення древніх скіфів. Знахідки археологів, серед яких всесвітньовідомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, населявших Придніпров’я, а й про їх високу духовну культуру.

За часів Київської Русі (IX – XII століття) Придніпров’я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні відносини. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення “Із варяг у греки”. Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі.

Яскравою сторінкою історії краю були часи козацтва та виникнення однієї з перших у світі демократичних республік – Запорізької Січі.

У 1783 році згідно з указом Катерини II про ліквідацію Січі територія області увійшла до складу Катеринославського намісництва.

Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин: вугілля, залізної та марганцевої руд, тощо. У цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості півдня Російської імперії.

У ті часи Дніпропетровщину називали Новою Америкою – краєм промислової революції та індустріалізації, який приваблював до себе людей.

У жовтні 1802 року була створена Катеринославська губернія, до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області. На початку 20 століття область посідала одне з перших місць у світі за рівнем концентрації промисловості. У 1923 – 1925 роках у зв’язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на 7 округів, у тому числі Катеринославський, Павлоградський, Криворізький. У 1926 році Катеринославський округ об’єднано з Павлоградським у Дніпропетровський. 27 лютого 1932 року на базі 5 округів була утворена Дніпропетровська область. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території увійшла до складу новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей, і Дніпропетровська область набула сучасних кордонів.

• Природні ресурси

 Дніпропетровська область є унікальною за різноманітністю і запасами корисних копалин. Про багатство надр області відомо не тільки у державі, Європі, а й у світі, адже тут зосереджені унікальні родовища копалин. Область володіє близько 50% загально-державних запасів корисних копалин. Забезпеченість мінеральними ресурсами більша ніж втричі в порівнянні із загальнодержавним рівнем. В області видобувається 100% марганцевої руди, залізна руда, вугілля, уран, рідкоземельні метали, каолін та граніти, нафта та газ. За кількістю розвіданих запасів та річним обсягом видобутку Криворізький залізорудний басейн займає перше місце в Україні. Одним з найбільших у світі є Нікопольський басейн марганцевих руд. В області видобувається 40 видів мінеральної сировини. Майбутнє Дніпропетровщини – у розвитку кольорової, золотовидобувної та золотопереробної галузей. Родовища “Сергіївське” та “Балка Золота” мають схожість з аналогічними родовищами Канади, Австралії та Південної Африки. Область володіє єдиним в Україні родовищем талько-магнезитів. Його уведення в експлуатацію дасть можливість на 60 – 70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн. У надрах області зосереджені значні поклади каменеоблицювальної сировини багатої кольорової гами. У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення у лікувальних, лікувально-столових і столових водах.

Сприятливі природно-кліматичні умови області дозволяють вести інтенсивне сільське господарство, сприяють вирощуванню усіх зернових культур та отримувати високоякісне продовольче зерно. В регіоні вирощуються всі види агрокультур та щороку збирається до 3 мільйонів тонн зернових. Крім того, основними напрямами рослинництва є вирощування соняшників та цукрових буряків. За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні.

На території Дніпропетровщини знаходяться більше 270 річок, понад 300 озер, близько 1,5 тисячі водойм та ставків площею понад 26 тисяч гектарів. На півдні територія області омивається водами рукотворного Каховського моря. Головна водна артерія України – ріка Дніпро – одна з величних річок світу. В області протікає найчистіша річка Європи – Оріль.

• Промисловий комплекс

Область має потужній промисловий потенціал. Він характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. На підприємства ГМК припадає більше 67% всієї реалізованої продукції області. У регіоні здійснюють господарську діяльність більше 2 тис. промислових підприємств майже всіх основних видів економічної діяльності, з загальним рівнем зайнятості – близько 276 тис. осіб.

За підсумками 2019 року індекс промислової продукції області склав 101% у порівнянні з відповідним періодом 2018 року, що перевищує рівень загальнодержавного показника (на 1,5%).

На Дніпропетровщині виробляється майже п’ята частина (18,3 % або454,1 млрд грн) усієї реалізованої промислової продукції України.

• Добувна промисловість і розроблення кар’єрів

Питома вага добувної промисловості в обсязі реалізації промислової продукції області складає 30,5% (138,6 млрд грн).

Дніпропетровська область є унікальною за різноманітністю і запасами корисних копалин, в якій зосереджені унікальні родовища. Область володіє значними запасами кам’яного та бурого вугілля і має всі можливості для подальшого розвитку вугільної галузі. Базу гірничо-добувної промисловості області складають 10 підприємств з видобутку залізних руд та руд інших кольорових металів. На АТ “Марганецький ГЗК”, АТ “Покровський ГЗК” добувається 100,0% марганцевої руди в Україні.

Гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу видобувають 79,4% руд залізних неагломерованих та виробляють 46,4 % концентрату залізорудного агломерованого в Україні. Видобуток руд залізних неагломерованих у 2019 році склав 102,9 % до рівня 2018 року, а виробництво концентратів залізорудних агломерованих склало – 95,6 %.

Мінеральні ресурси є основою для розвитку господарства регіону, особливо виробництв чорної металургії, оскільки наявна як головна так і допоміжна сировина.

• Переробна промисловість

Обсяг реалізованої продукції області у 2019 році склав 274,9 млрд грн, або 60,6 % усієї реалізованої промислової продукції в області.

Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів

Основна галузь переробної промисловості області – металургія та оброблення металу, яка забезпечує 34,4 % в загальному обсязі реалізованої промислової продукції області. На металургійних підприємствах зайнято майже 68 тис. осіб. Основні підприємства: ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, ПАТ “Дніпровський меткомбінат”, ПРАТ“Дніпровський металургійний завод”, ТОВ “Металургійний завод “Дніпросталь”.

На Дніпропетровщині виробляється 38,9 % чавуну переробного і дзеркального у чушках, болванках чи формах первинних інших від загальнодержавного обсягу виробництва такої продукції. Металургійні підприємства області виробляють високоякісну сталь та конкурентоспроможний прокат. Більша частина продукції сертифікована і відповідає світовому рівню якості.

На трубних підприємствах області (ПАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, ПАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод”, ТОВ “Інтерпайп Ніко Тьюб”,  ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” та інші) виготовляються труби великого і малого діаметрів, профілі пустотілі гарячої і холодної деформації, центробіжного литва, методом зварювання.

Так, виробництву підприємств належить майже 100 % труб і трубок, круглого поперечного перерізу, підданих гарячій обробці, безшовних, зі сталі іншої, крім неіржавної (крім труб для нафто- та газопроводів, обсадних та труб, які використовуються для буріння нафтових і газових свердловин); 88,5 % труб і трубок, зварних, круглого поперечного перерізу, гарячого або холодного формування, із зовнішнім діаметром не більше 406,4 мм, зі сталі іншої, крім неіржавної від загальнодержавного обсягу виробництва такої продукції.

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції та зміцнення конкурентних позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках протягом 2019 року основна частка капітальних інвестицій у металургійному комплексі спрямована на розвиток основних фондів: розширення, реконструкцію, технічне та технологічне переозброєння діючих виробництв. Основним джерелом фінансування капіталовкладень є власні кошти підприємств.

До основних інвестиційних проектів слід віднести:

реалізацію програми модернізації аглофабрики № 2; капітальний ремонт І розряду з реконструкцією доменної печі (ДП) –9; реконструкція дрібносортового стану 250-4 на ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”;

капітальний ремонт ДП № 9 та № 12; капітальна реконструкція 7-ої машини агломераційного цеху та капітальний ремонт 8-ої агломераційної машини на ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” тощо.

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

Виробництвом продуктів харчування і переробкою сільськогосподарських продуктів зайнято більше 130 основних підприємств, на яких середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році складала 31,0 тис. осіб, середньомісячна заробітна плата штатного працівника – 9314 грн (що на 16,34% більше аналогічного періоду минулого року).

За підсумками роботи підприємств харчової промисловості за 2019 рік індекс виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів склав 102,9% у порівнянні до минулого року. За 2019 рік, у порівнянні з минулим роком, зросло виробництво: риби сушеної і в’яленої – на 13,9%; олії соняшникової та її фракції, нерафіновані (крім хімічно модифікованих) – на 1,1%; молока та вершків незгущених без додавання цукру – на 3,2%; сиру свіжого неферментованого – на 19,1%; йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованого – на 14,5%; шоколаду у брикетах, пластинах чи плитках з додаванням зерен зернових культур, фруктів чи горіхів – 29,4%; пива солодового – на 70,0%. Обсяг реалізованої продукції, а саме: харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за 2019 рік склав 36,4 млрд. грн, що до всієї реалізованої промислової продукції області складає 8,0%. Стосовно виробництва продуктів харчування підприємствами області у співвідношенні до загального виробництва в Україні спостерігається наступна ситуація з виробництва: виробів ковбасних та подібних м’ясних складає 27,1% до загального його виробництва в Україні; молока та вершків незгущених й без додавання цукру – 11,6%; сиру свіжого неферментованого і невитриманого – 5,8%; молока та вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – 10,0%; йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованого – 28,0%; борошна пшеничного чи пшенично-житнього – 9,1%; хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання – 13,1% тощо.

На підприємствах харчової та переробної промисловості є достатній запас сировини, матеріалів, створені всі умови для виробництва продукції і забезпечення споживачів з урахуванням попиту. Підприємства галузі працюють на замовлення споживачів та постачають продукцію в широкому асортименті торговельним мережам, бюджетним установам.

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства харчової та переробної промисловості області значну увагу приділяють впровадженню міжнародних та європейських стандартів (отримання відповідних сертифікатів систем управління якістю та безпечністю харчових продуктів), що дозволяє використовувати досвід і досягнення розвинутих країн та дає можливість відстояти свої позиції на сучасному ринку.

За інформацією, отриманою від підприємств харчової промисловості та організацій області:

• Система управління якістю (ISO серій 9000, 14000, 22000) впроваджена на 118 підприємствах харчової промисловості області. У стані впровадження – на 3-х підприємствах області.
• Система управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) впроваджена – на 120 підприємствах харчової промисловості. У стані впровадження – на 24-х підприємствах області.

Залучення інвестицій, поєднання їх з власними коштами дає змогу зміцнити матеріально-технічну базу галузі, поліпшити якість, розширити асортимент продукції та вивести підприємства на новий технічний рівень. Обсяги капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за рахунок усіх джерел фінансування за І  півріччя 2019 року склали 1411,3 млн грн.

Відповідно до статистичної інформації за 11 місяців 2019 року експортовано: живих тварин та продуктів тваринного походження – на суму 35962,9 тис. дол. США (104,6% у порівнянні до попереднього року); продуктів рослинного походження – на суму 88085,1 тис. дол. США (76,6% у порівнянні до попереднього року); жирів та олії тваринного або рослинного походження – на суму 313429,3 тис. дол. США (112,0% у порівнянні до попереднього року); готових харчових продуктів – на суму 106354,4 тис. дол. США (124,0% у порівнянні до попереднього року).

Експорт продукції у 2019 році здійснювався більше ніж до 100 країн світу.

 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції

Обсяг реалізованої продукції у галузі виробництва хімічних речовин і хімічної продукції складає 3,7 % (або 16,9 млрд грн) обсягу промислового виробництва області.

Чисельність працюючих – 9,7 тис. осіб. Мінеральні добрива, лакофарбові матеріали, промислові гази та вибухові речовини – далеко не повний перелік продукції, що виробляється нині на підприємствах галузі.

АТ “Дніпроазот” є одним з найбільших хімічних підприємств не тільки Дніпропетровської області, але й країни вцілому. На виробничих потужностях підприємства виробляється аміак, карбамід, каустична сода, рідкий хлор і соляна кислота та інша продукція, яка користується стабільним попитом. Продукція АТ “Дніпроазот” експортується в країни Азії і Латинської Америки, Центральної та Східної Європи.

Найбільшим державним підприємством хімічної галузі області є ДП “НВО “Павлоградський хімічний завод”,, основною номенклатурою якого є вибухові речовини для гірничо-збагачувальних комбінатів України. Наукові розробки, програмне забезпечення, технології та продукція підприємства успішно використовуються в Україні та експортуються до країн ЄС, Південно-Східної Азії, Австралії, Америки та Африки.

Виробництво гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції

Питома вага галузі з виробництва гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції у загальнообласних обсягах реалізації промислової продукції складає 4% (або 18,2 млрд. грн). Чисельність працюючих у галузі – 13,2 тис. осіб.

ТОВ “Український завод понадвеликогабаритних шин” є єдиним на території України та країн СНД підприємством по випуску понадвеликогабаритних шин до автосамоскидів вантажопідйомністю від 55 тонн до 220 тонн. Продукція підприємства успішно експлуатується не тільки в нашій країні, а і знаходить споживачів в різних точках світу, у тому числі Північній та Південній Америці, Африці, Австралії, в країнах Європи та Південно-Східної Азії.

У регіоні також виробляються нові синтетичні матеріали, конструкції, гумотехнічні вироби для багатьох галузей – космосу, повітряного транспорту, науки та інші.

Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування

Обсяг реалізованої продукції машинобудівного комплексу складає 5,3% (або 24,2 млрд. грн) від обсягу реалізації області. Чисельність працюючих – майже 24 тис. осіб.

Продукція машинобудування широко відома не тільки в Україні, а й далеко за її межами. На машинобудівних підприємствах області (ДП ВО “Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова”, АТ “Дніпропетровський агрегатний завод”, АТ “Дніпропетровський стрілочний завод”, ПрАТ “Дніпровагонмаш” та інших) виробляються: вагони вантажні, стрілочні переводи, автомобільні напівпричепи, велика низка обладнання для гірничо-металургійного комплексу, акумулятори, трактори, тролейбуси та інша продукція.

Провідні підприємства галузі постійно здійснюють технічне переоснащення виробництва, впроваджують новітні технології, вдосконалюють якість поточної продукції та опановують нові види продукції.

Дніпропетровщина – один зі світових центрів ракетно-космічного будування.

За участі державних підприємств “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К.Янгеля” і “Виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод” імені О.М. Макарова” в рамках реалізації міжнародних комерційних космічних проектів та надання послуг національним і міжнародним партнерам щодо запуску і використання українських ракет-носіїв у 2019 році здійснено 3 успішних пуски ракет-носіїв: легкого класу Vega з італійським супутником дистанційного зондування Землі PRISMA та 2 ракети-носія “Антарес”, які вивели на орбіту вантажні кораблі Cygnus, що повинні доставити до Міжнародної космічної станції близько 3750 кг корисного вантажу кожен.

Текстильне виробництво

Незважаючи на те, що питома вага галузі у загальнообласних обсягах реалізації промислової продукції незначна, найбільші підприємства легкої промисловості області мають необхідні виробничі потужності для випуску широкого асортименту високо-якісного, конкурентоспроможного одягу та досвід співпраці як з іноземними, так і українськими партнерами.

Серед асортименту промисловості: швейні і трикотажні вироби, взуття, штучне хутро, іграшки, вовняна та бавовняна пряжа, швейні нитки. В галузі працює 3,8 тис. осіб.

Підприємства області постійно оновлюють асортимент, приймають участь в галузевих виставках, займаються переобладнанням підприємства і представляють комерційний інтерес для потенційних інвесторів, як українських, так і закордонних.

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

Дніпропетровська область – одна з найбільш енергонасичених в Україні. Електроенергетика являє собою високорозвинену галузь економіки області, до складу якої входять енергогенеруючі підприємства: ВП “ДТЕК Криворізька ТЕС”, ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” та ВП “ДТЕК Придніпровська ТЕС” ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго”, філія “Середньодніпровська ГЕС” ПАТ “Укргідроенерго” та АТ “Дніпровська ТЕЦ”.

На підприємствах енергетичної галузі працюють більш 26 тис. осіб. Обсяг реалізованої продукції (надано послуг) становить 7,7% обсягу промислової продукції області. В області виробляється 3,0% від обсягу виробництва електроенергії в Україні.

• Наукова діяльність

Виконанням науково-технічних робіт в організаціях, установах, та на підприємствах області займалось 8,7 тис. працівників основної діяльності, серед яких 383 доктори наук та 1018 кандидатів наук.

Наукові організації регіону власними силами виконали науково-технічні роботи на загальну суму майже 2029,8 млн грн.

З них на виконання фундаментальних наукових досліджень було витрачено 148,7 млн грн, прикладних наукових досліджень – 147,9 млн грн, науково-технічних (експериментальних) розробок – 173,3 млн грн.

• Інноваційна діяльність

Інновації, спрямовані на удосконалення технологічної і технічної бази виробництва, оновлення продукції, здійснювали 51 інноваційно активних промислових підприємств, або 11,0% від загальної кількості обстежених промислових підприємств області. За звітний період було впроваджено 107 нових технологічних процесів, освоєно виробництво 84 найменувань інноваційних видів продукції, з них 32 – нових видів техніки.

Інноваційну продукцію впроваджували 46 промислових підприємства, з них 18 – реалізовували інноваційну продукцію.

Обсяг реалізованої інноваційної продукції склав 297,8 млн грн, з нього на експорт – 141,7 млн грн.

• Транспорт та зв’язок

Високий рівень концентрації виробництва, щільна заселеність території обумовили розвиток транспортної системи області. Її транспортна мережа – невід’ємна частка усієї мережі України. В області розвинуті авіаційний, залізничний, автомобільний, трубопровідний і річковий транспорт. З 1995 року у Дніпрі працює перша лінія метрополітену.

В області діють 2 міжнародні аеропорти, які зв’язують регіон з країнами далекого та близького зарубіжжя. Її територію перетинають 2 міжнародні (Київ – Луганськ, Харків – Севастополь) та 3 національні автомагістралі (Бориспіль – Запоріжжя, Дніпро – Миколаїв, Кропивницкий – Запоріжжя). Автомобільний транспорт – один із основних при перевезенні вантажів і пасажирів у межах області. Найбільшим автотранспортним вузлом області є Дніпро. Мережа шосейних доріг зв’язує його з усіма містами і селищами міського типу області та іншими областями України.

Головним видом транспорту є залізничний. За насиченістю залізницями Дніпропетровщина посідає одне з перших місць в державі. Розвинута мережа залізничних магістралей з’єднують промислові райони країни.

З півночі на південь Дніпропетровщину перетинає головна водна артерія країни – річка Дніпро. Діють 3 річкові порти. Судна типу “ріка–море” забезпечують прямі міжнародні перевезення вантажів з виходом у Чорне море.

У місті Дніпро розташований найбільший річковий порт України. Завдяки вигідному географічному положенню він повністю забезпечує потреби прилеглих промислових регіонів в перевезенні, зберіганні різних вантажів: металу, зерна, вугілля, контейнерів та ін. Порт як пункт перевалки зовнішньо-торговельних вантажів відомий в країнах Придунав’я, Чорного і Середземного морів.

В області успішно розвивається інфраструктура електрозв’язку. Створені магістральні та супутникові канали телекомунікаційного зв’язку, що забезпечують надання якісних послуг зв’язку усім споживачам.

У 2019 році популярністю у населення користувалися послуги мобільного та комп’ютерного зв’язку.

• Сільське господарство

Основу агропромислового комплексу області складають понад 4200 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та підпорядкування. В сфері сільськогосподарського виробництва області працюють близько 20,6 тис. осіб, 4 науково-дослідні станції, Інститут сільського господарства степової зони України УААН, аграрний університет, 6 коледжів, навчально-виробничі бази і філіали кафедр створені на десятках високотехнологічних підприємств Дніпропетровщини. Основні напрямки виробничої діяльності сільгосппідприємств області – вирощування зернових, у тому числі високоякісного продовольчого зерна, технічних і овочевих культур, виробництво м’ясо-молочної продукції, яєць.

За роки незалежності України область здобула імідж надійного постачальника зерна на світові ринки. Країнами експорту пшениці і суміші пшениці та жита є: Іспанія, Італія, Нідерланди, Швейцарія, Бангладеш, Ізраїль, Ефіопія, Мексика, Туреччина, Єгипет тощо (більше ніж до 20 країн світу). Кукурудзу експортують до Білорусії, Молдови, Казахстану, Ірану, Китаю, до країн Європи та інших країн (більше ніж до 20 країн світу). Насіння соняшнику – до країн Європи та США. М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (свіжі, охолоджені або морожені) експортувалися до Азербайджану, Вірменії, Узбекистану, В’єтнаму, Iраку, Саудiвської Аравiї, Туреччини, країн Африки тощо (близько30 країн світу).

У 2019 році підприємствами експортовано сільськогосподарської продукції на суму 118,3 млн дол. США.

Понад 80% площі області зайнято під сільськогосподарське виробництво (більш ніж 25 тис. кв. км (6,0% сільгоспугідь України). Розбудовується інфраструктура аграрного ринку – в області налічується 49 сховищ для зберігання овочів, картоплі, фруктів. Для зберігання зернових та технічних культур в області діє 76 зернових складів.

Дніпропетровщина є провідною в Україні за чисельністю суб’єктів племінної справи та за якістю племінних ресурсів. Генетичні ресурси області сконцентровані на 16 племінних заводах та 15 племінних репродукторах, у тому числі: у молочному скотарстві функціонують 9 племзаводів та 7 племрепродукторів з маточним поголів’ям близько 6,5 тисяч голів; свинарство області представлено 3 племзаводами та 6 племрепродукторами з маточним поголів’ям 1,9 тисяч голів.

Усього в області налічується 44 суб’єкти племінної справи.

Основними напрямками розвитку сільського господарства області є виробництво:

• зернових, технічних, овочевих культур;
• м’ясо-молочної продукції;
• продукції птахівництва.

Враховуючи якість ґрунтів та кліматичні умови, в області вирощуються всі види агрокультур при врожайності, одній з найвищих в Україні.

Питома вага їх основнихвидів вУкраїні:

• зернових та зернобобових – 6,0%;
• соняшнику – 9,5%;
• картоплі – 2,1%;
• овочів – 7,5%.

З метою поліпшення структури земель та підвищення родючості землі удосконалюється структура землекористування, впроваджуються оптимізація співвідношення культур та попередників у сівозмінах, енергозберігаючі технології обробітку ґрунту, проводиться реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем, застосовуюється крапельне зрошення. Набувають розвитку орендні відносини. Колективні сільгосппідприємства реформовані у сільгосппідприємства різних форм господарювання. Перспективою для розвитку сільських територій є розбудова сільськогосподарської обслуговуючої кооперації – в області зареєстровано 43 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи різних напрямів діяльності: молочарські, зернові, плодоовочеві, м’ясопереробні, з обробітку землі та збирання врожаю, багатофункціональні. Виробництво валової продукції сільського господарства складає 6,1% від загального обсягу по Україні.

• Будівництво

Будівельний комплекс області за своїми виробничими потужностями, основними фондами, чисельністю працюючих, обсягами виконаних будівельно-монтажних робіт має виражений загальнобудівельний характер і налічує понад 2000 середніх і малих підприємства.

У найближчих планах – реалізація створеного за участю міської влади генерального плану перспективного розвитку обласного центру, в основу якого покладено нові сучасні вимоги до якості життя городян та майбутнього розвитку міста.

У 2019 році на території області прийнято в експлуатацію житлові будинки загальною площею 414,3 тис. кв. м, що на 46,1% перевищує рівень 2018 року.

У 2019 році на території області побудовано 4505 квартир, з них у міських поселеннях – 4062, у сільській місцевості – 443 квартири. Середній розмір квартири становив 91,9 кв. м загальної площі (88,4 – у міських поселеннях, 124,1 – у сільській місцевості).

Найбільше житла прийнято в експлуатацію у місті Дніпро (53,1%) та у Дніпровському районі (23,3%).

Крім того, у 2019 році в області прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки загальною площею 30 тис. кв. м, що в 1,7 раза більше рівня 2018 року.

У 2019 році обсяг капітальних інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування становив 65778,4 млн грн. За цим показником Дніпропетровщина посідає 1 місце серед областей України (123,6% відносно рівня 2018 року). Питома вага області в Україні – 11,8%.

• Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність

Область входить до числа провідних експортерів та займає перше місце за обсягами експорту серед областей України. У 2019 році обсяг зовнішньо-торговельного обороту товарами та послугами становив 13856,2 млн дол. США, у тому числі експорту та імпорту 8051,3 млн дол. США та 5804,9 млн дол. США відповідно. Позитивне сальдо – 2246,4 млн дол. США.

На область припадало 15,8% експортних товарних операцій України.

 Зовнішньоторговельні товарні операції область здійснювала з партнерами зі 165 країн світу.

 Найбільші обсяги товарів експортувались до Китаю – 12,6% (загального обсягу експорту товарів), Польщі – 7,8%, Росії – 6,8%, Єгипту – 5,4%, Туреччини – 5,0%, США – 4,0%; Індії – 3,3%; Словаччини – 3,3%, Чехії – 3,3%, Алжиру – 3,2% та інших країн.

Товарна структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Основу товарної структури складали чорні метали (40,7% загального обсягу експорту товарів), мінеральні продукти (31,4%), вироби з чорних еталів (8,4%), продукція агропромислового комплексу (6,9%), продукція хімічної промисловості (2,9%), транспортні засоби (4,6%).

 У товарній структурі імпортних надходжень значними були обсяги палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки (23,4% загального обсягу імпорту); машин, обладнання та механізмів, електротехнічного обладнання  (18,3%); полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них (7,2%); чорних металів (7,5%); фармацевтичної продукції (6,7%).

За обсягами залучених прямих іноземних інвестицій область упевнено посідає 1 місце серед областей України. Станом на 31.12.2019 обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області, склав 3797,6 млн дол. США.

На одного мешканця області обсяг іноземних інвестицій становив 1191,1 дол. США, що у 1,4 раза більше показника по Україні (855,5 дол. США).

В економіку області прямі інвестиції залучено з 63 країн світу. Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли з Кіпру – 39,9%,

Нідерландів – 22,5%, Німеччини – 17,8%, Вірґінських Островів (Брит.) – 5,1%.

Про наявність прямих іноземних інвестицій звітували підприємства 11 міст та 21 району області.

Іноземними інвесторами вкладено 52,8 млн дол. США прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

Більше половини іноземних інвестицій вкладено у промисловість (63,6%), також суттєві обсяги іноземного капіталу зосереджено у сфері оптової та роздрібної торгівлі (14,7%), операцій з нерухомим майном (12,1%); діяльності у сфері допоміжного та адміністративного обслуговування (3,9%); професійної, наукової та технічної діяльності (2,5%) та в інші галузі.

• Торгівля

Оборот роздрібної торгівлі Дніпропетровської області за підсумками 2019 року є найбільшим серед регіонів України і складає 102726млн грн, що на 13,2% більше від обсягу 2018 року. Оборот роздрібної торгівлі підприємств області – 79404,9 млн грн (на 13,6% більше).Частка продажу товарів продовольчої групи становила 49,7%, непродовольчої – 50,3%.

Питома вага продажу продовольчих товарів,які виготовлені в Україні, у загальному обсязі роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі, області складає – 77,4%, не продовольчих – 42,1%.

Провідну роль у вирішенні питань забезпечення та постійного підвищення рівня торговельного обслуговування населення, підтримки вітчизняних товаровиробників відіграють провідні торговельні мережі, що функціонують на території області, у тому числі мережі магазинів (супер- та гіпермаркетів): “АТБ”, “Варус”, “Сільпо”, “Fozzy”, “Епіцентр”, “Нова лінія”, “ПроСтор”, “Єва”, “Ельдорадо”, “Комфі”, “Ашан”, центри оптової торгівлі “Метро” та інші.

• Доходи населення

У 2019 році заробітна плата досягла рівня 10751,0 грн (по Україні – 10497,0 грн) та перевищила в 2,6 раза встановлену мінімальну заробітну плату (4173 грн).

У грудні 2019 року найбільший рівень заробітної плати залишився у працівників, зайнятих у сфері фінансової та страхової діяльності – 30627 грн; державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування –18418 грн; професійної, наукової та технічної діяльності – 14448 грн; промисловості – 13611 грн. У промисловості найбільшу плату отримував персонал підприємств добувної промисловості і розроблення кар’єрів –17367 грн.

• Житлово-комунальне господарство

Житлово-комунальне господарство області об’єднує понад 250 підприємств і організацій. Споживачам області надається понад 40 видів послуг підприємствами житлово-комунального господарства.
На сьогодні в області функціонує 3253 (3469 будинків) об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), що охоплює 17% від загальної кількості житлових будинків – область посідає перше місце по кількості створених ОСББ.

Протягом 2019 року реалізовувались заходи з розвитку сфери житлово-комунального господарства, житлового будівництва, підтримки населення в енергозбереженні житлового сектору Дніпропетровщини, розвитку та реконструкції систем тепло- та водопостачання і водовідведення, поліпшення якості питної води, створення нових об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), оснащення наявного житлового фонду будинковими засобами регулювання та обліку спожитих газу, тепла тощо, зокрема:

• проведено роботи з будівництва 17 км водопровідних мереж в населених пунктах Апостолівського, Дніпровського, Криничанського, Софіївського та Синельниківського районах, що дозволить забезпечити якісним питним водопостачанням близько 8 тис. мешканців області;
• здійснено реконструкцію підстанції  насосної станції КП ДОР “Аульський водовід”;
• з метою стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредиту, залученого на придбання енергоефективного обладнання, в Дніпропетровській області банками АТ “Ощадбанк”, АБ “Укргазбанк”, “Приватбанк” та АТ “Укрексімбанк”, які залучені до програми, надано 19697 кредитів на загальну суму 443,3 млн грн (у тому числі у 2019 році 1584 кредитів на суму 126,4 млн грн);
• за рахунок коштів державного, обласного та місцевого бюджетів відремонтовано дорожнє покриття автомобільних доріг та вулиць комунальної власності загальною протяжністю 54,5 км на загальну суму більше 1224 млн грн;
• завершено реалізацію проекту “Полігон ТПВ по вул. Дорожній м. Кам’янське”.

На сьогоднішній день в області побудинковими приладами обліку теплової енергії оснащено 12388 багатоквартирних житлових будинків (89% від кількості будинків, які приєднані до централізованої системи опалення).

• Ринок праці

Протягом 2019 року послугами служби зайнятості Дніпропетровської області скористались 134,8 тис. громадян, з яких статус безробітного мали 90,0 тис. осіб.

За допомогою служби зайнятості отримали роботу 69,4 тис., з них працевлаштовано безробітних 44,3 тис. осіб. Започаткували власну справу за рахунок отримання одноразової виплати допомоги по безробіттю 154 особи.

У 2019 році службою зайнятості Дніпропетровщини працевлаштовано на нові робочі місця з наданням компенсації роботодавцям єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 720 безробітних.

Послуги з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням служби зайнятості отримали 12,1 тис. безробітних.

За 2019 рік видано 175 ваучерів особам віком старше 45 років, які виявили бажання проходити перенавчання або підвищувати кваліфікацію за обраними спеціальностями чи професіями.

З початку року у громадських та інших  роботах тимчасового характеру взяли участь 15,2 тис. осіб.

Особлива увага приділялась соціально незахищеним категоріям громадян, зокрема, молоді та особам з інвалідністю. Працевлаштовано 8,2 тис. безробітних, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Забезпечено робочими місцями 676 осіб з інвалідністю.

Станом на 1 січня 2020 року:

кількість безробітних – 26,1 тис. осіб;

допомогу по безробіттю отримують 22,1 тис. осіб.

• Підприємництво

У 2019 році кількість малих та середніх підприємств, зареєстрованих як платники податків (без урахування великих платників податків), становить 38,2 тисяч. Кількість фізичних осіб-підприємців становить 133,4 тис. осіб.

Загальна кількість суб’єктів підприємництва, які сплачували податки (без урахування великих платників податків), за підсумками 2019 року становить 131 тис. суб’єктів, з них: 27,2 тис. – малі та середні підприємства, 103,8 тис. – фізичні особи-підприємці.

Малий та середній бізнес є однією зі сфер забезпечення зайнятості населення, запобігання безробіттю та створення нових робочих місць. Так, у 2018 році у малому та середньому підприємництві працювало 59,3% від загальної кількості працюючих на підприємствах області або понад 6% від загальної кількості працюючих на підприємствах країни.

Упродовж 2018 року на малих та середніх підприємствах області працювало 363,4 тис. осіб, з них на малих підприємствах – 127,5 тис. осіб, на середніх – 235,9 тис. осіб.

З метою створення сприятливих умов для започаткування та ведення підприємницької діяльності в регіоні діє Програма розвитку малого та середнього підприємництва у Дніпропетровській області на 2019 – 2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 07.12.2018 № 407-15/VIІ.

• Освіта, охорона здоров’я, культура, спорт

На початок 2018/2019 навчального року у Дніпропетровській області функціонували 906 денних загальноосвітніх навчальних закладів в яких навчалось 330,0 тис. учнів. Серед денних закладів освіти – середні загальноосвітні школи І, І – ІІ, І – ІІІ, ІІ – ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, коледжі, навчально-виховні комплекси, спеціальні та санаторні школи.

Для забезпечення рівного доступу дітей до якісної дошкільної освіти в області функціонує 981 дошкільний навчальний заклад різних типів та форм власності, в яких виховується близько 110 тис. дітей.

Мережа вищих навчальних закладів Дніпропетровської області, що мають статус юридичної особи, на початок 2018/2019 навчального року представлена 31 вищими навчальними закладами І – ІІ рівнів акредитації та 24 вищими навчальними закладами ІІІ – ІV рівнів акредитації.

У 2018/2019 навчальному році функціонували 58 професійно-технічних навчальних закладів, в яких навчалось 22,3 тис. учнів.

З метою забезпечення рівня доступності населення до медичних послуг та ефективного обслуговування населення у 2019 році: функціонувало 68 закладів охорони здоров’я: 2 амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, як самостійні юридичні особи, та 66 центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, з них у містах – 32 центри, районах – 34 центри, до складу яких входять 412 лікарських амбулаторій, з них у містах – 185 амбулаторій, районах – 227 амбулаторії, 334 фельдшерських (фельдшерсько-акушерських пунктів) та медичних пунктів тимчасового базування, у яких здійснюються виїзні прийоми медичними працівниками, які надають первинну медичну допомогу.

Протягом року створено: комунальне некомерційне підприємство “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Піщанської сільської об’єднаної територіальної громади”, комунальне некомерційне підприємство “Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини” Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, комунальне некомерційне підприємство “Девладівська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини” Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

В області функціонує система екстреної медичної допомоги, яка складається з функціонального об’єднання закладів:

комунальний заклад “Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Дніпропетровської обласної ради” з 5 відокремленими підрозділами – станціями екстреної медичної допомоги, комунальний заклад “Криворізька станція швидкої медичної допомоги” Дніпропетровської обласної ради” – окрема юридична особа.

На теперішній час у Дніпропетровський області функціонують 4 перинатальні центри: КЗ “Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром” Дніпропетровської обласної ради”, КЗ “Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва” Дніпропетровської обласної ради”, КЗ “Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром” Дніпропетровської обласної ради”, перинатальний центр ІІ рівня в складі багатопрофільної лікарні КЗ “Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 9” Дніпропетровської обласної ради”.

• Дніпропетровщина – край талановитих людей з величезним культурним потенціалом.

Петриківській розпис – перший український об’єкт, занесений до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, що сприяє розвитку Дніпропетровської області. Петриківський декоративний розпис має у своєму потенціалі великі можливості древнього та вічно молодого народного мистецтва для виходу у сферу сучасного життя, збагачення вітчизняної та світової культури. Розвитку духовності та естетичному вихованню населення в Дніпропетровській області сприяє 14 професійних театрів, Будинок органної та камерної музики, Дніпропетровська філармонія, 773 бібліотеки, 570 клубних закладів, 26 музеїв.

Протягом 2019 року було здійснено 47 виїзних творчих виступів мистецьких колективів театрально-концертних закладів області в сільських районах та малих містах області. Найбільш масштабні виїзні заходи були проведені:

комунальним підприємством культури “Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр” Дніпропетровської обласної ради” у смт Межова, с. Баловка, м. Першотравенськ, с. Самарське та с. Орлівщина;

обласним комунальним підприємством культури “Дніпропетровський академічний театр опери та балету” у м. Підгородне;

обласним комунальним підприємством культури “Дніпропетровський академічний театр опери та балету” у м. Підгородне, смт Покровське, м. Синельникове;

комунальним підприємством культури “Дніпровський академічний театр драми та комедії” у м. Першотравенськ, м. Тернівка;

комунальним підприємством “Дніпропетровська філармонія імені Л.Б.Когана” Дніпропетровської обласної ради” у м. Покровськ, м. Верхньодніпровськ, смт Межова, м. Тернівка, с. Старі Кодаки;

комунальним закладом культури “Дніпровський національний академічний український музично-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка” у смт. Петриківка, с. Могилів, с. Ляшківка, м. Павлоград, м. Зеленодольськ, с. Чумаки, с. Підгородне, с. Нова Дача.

У поточному періоді було поставлено 108 прем’єрних вистав та концертних програм театрально-концертних закладів.

У музейних закладах обласного підпорядкування відбулося 38 музейних виставок для цільових аудиторій.

В області функціонує розвинена мережа спортивних споруд, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортклубів:

81 стадіон, 56 плавальних басейнів, 1245 спортивних залів, 392 стрілецьких тири, 1443 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять з них 5911 спортивних майданчиків та гімнастичних містечок, 6 кінно-спортивних баз, 9 споруд зі штучним льодом та інші.

Протягом 2019 року проведено: громадською організацією “Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” – 76 спортивних заходів, у яких взяло участь 6659 спортсменів;

громадською організацією “Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Спартак” проведено 38 спортивних заходів з загальною кількістю 5073 спортсменів;

громадською організацією “Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Україна” – 311 спортивних заходів з загальною кількістю 3487 спортсменів.

громадською організацією Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство “Колос” – 840 спортивних заходів в яких взяло участь 54000 учасників.

В області проведено: 206 обласних змагання з олімпійських видів спорту в яких взяло участь 23895 спортсменів та 137 неолімпійських видів спорту в яких взяло участь 17217 спортсменів.

Згідно Єдиного календарного плану спортивних змагань України 4917 спортсменів області взяли участь у 365 змаганнях з олімпійських видів спорту та 1520 спортсменів у 132 змаганнях з неолімпійських видів спорту.

Забезпечено підготовку членів збірних команд України: з олімпійських видів спорту – 681, неолімпійських видів спорту – 795, паралімпійських видів спорту – 110, дефлімпійських видів спорту – 77.

• Туристична та курортно-рекреаційна галузь

Дніпропетровський регіон є одним з привабливих туристично-рекреаційних центрів України, що обумовлено славетною історією краю, наявністю потужного промислового ресурсу, інфраструктурними рішеннями та сучасними тенденціями розвитку. В цілому, туристична галузь Дніпропетровщини представлена сукупністю наявного рекреаційно-туристичного ресурсу, системою закладів і підприємств з організації надання туристичних послуг, системою фахової підготовки кадрів у сфері туризму та гостинності, що, в свою чергу, визначає рекреаційно-туристичний потенціал регіону.

Існуючі можливості створюють всі передумови для розвитку різних видів туризму в області. Це: промисловий (індустріальний), історичний, культурно-пізнавальний, подієвий, активний, етнографічний, сільський зелений, природничий, релігійний, діловий корпоративний (MICE) туризм та інші. Мережа суб’єктів туристичної діяльності на території Дніпропетровської області складається з 416 одиниць, з них: 12 туроператорів та 404 турагентів. Їх послугами упродовж року скористалися майже 117 тис. осіб. У діяльності підприємств туристичної галузі задіяно 748 штатних працівників.

Для розвитку внутрішньої індустрії туризму та гостинності велике значення має наявність закладів тимчасового розміщення туристів (готелі, мотелі, хостели, бази відпочинку, гуртожитки для приїжджих тощо). Згідно з Реєстром свідоцтв про встановлення категорій готелям та іншим об’єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), виданих Мінекономрозвитку, у Дніпропетровській області послуги з розміщення надають 25 готельних закладів, що мають відповідну категоризацію, з них: 2 готелі мають категорію 5 зірок, 8 – 4 зірки,

9 – 3 зірки, 5 – 2 зірки та 1 готель має категорію – одна зірка. Загалом, послуги з розміщення у регіоні надають 93 заклади тимчасового розміщення, які мають 11826 місць та можливість розмістити понад 384 тис. туристів.

Покращення показників (створення нових конкурентоспроможних туристичних продуктів, розвиток інфраструктури, підвищення якості послуг) призводить до збільшення кількості туристів, що відвідують регіон, а відповідно і до збільшення суми сплати туристичного збору.

У 2019 році туристичний збір склав 7,8 млн грн (у 2018 році – 2,5 млн грн.).

Туристичний потенціал Дніпропетровщини багатий різноманітністю. З метою його просування на туристичних ринках застосовуються маркетингові інструменти промоції, зокрема презентація на галузевих заходах, в тому числі міжнародного рівня (25 ювілейна Міжнародна туристична виставці – UITT’2019 “Україна – подорожі та туризм”, м. Київ, міжнародна конференція “Туризм як інструмент міжкультурної взаємодії”, м. Одеса), створення та поширення інформаційних промоматеріалів, розробка та упорядкування туристичних маршрутів тощо.

Особлива увага приділяється освітньому компоненту в сфері туризму та гостинності, а саме організації навчальних тренінгів для менеджерів з туризму, гідів, екскурсоводів та інших фахівців туристичного супроводу. Курсове навчання зазначеної категорії осіб забезпечується як вищими навчальним закладами, так і курсами в мережі освітніх центрів, компаній та шкіл при громадських об’єднаннях. Діє Перша міська школа гідів – Dnipro city walks на базі Університету імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро.

У місті Дніпро працює Туристичний інформаційний центр. Також інформаційні послуги з питань туризму надають КП “Центр народної творчості “Дивокрай” Дніпропетровської обласної ради, туристичний центр “Риба Андрій”. У місті Кривому Розі діє “Туристичний центр “Кривбастур”. В Петриківському районі інформаційні послуги туристам та відвідувачам надає інформаційний центр “Петриківка туристична”.

Релігія і духовність

Аналіз стану та тенденцій розвитку релігійної ситуації, державно-церковних відносин у Дніпропетровській області свідчать про наявність усіх достатніх умов для всебічного задоволення релігійних потреб громадян, конструктивної співпраці з релігійними організаціями, подальших процесів духовного відродження, утвердження міжконфесійного миру та злагоди.

Відповідно до зареєстрованих статутів в області діє 1481 релігійна громада. Релігійні організації області мають конфесійну різноманітність і представлені понад 45 віросповіданнями та релігійними напрямами.

У релігійному житті області серед організацій всіх конфесій, в тому числі серед християнських, домінує православ’я.

В області функціонують 223 релігійні організації Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та 652 релігійні організації Української Православної Церкви, 23 католицькі релігійні громади, 22 іудейські релігійні організації, 10 мусульманських релігійних громад, по одній – Вірменської Апостольської церкви та буддистів.

Нові релігійні організації в регіоні представлені 27 громадами, серед них: язичницького спрямування – 11, орієнталістського походження – 10, інші – 6.

Всі зареєстровані релігійні громади здійснюють свою богослужбову діяльність у культових спорудах (собори, храми, костели, синагоги, кірха, молитовні будинки та інше), які знаходиться у їх власності або у користуванні.

Регулярно проводяться робочі зустрічі з керівниками релігійних організацій та уповноваженими представниками, на яких розглядаються питання щодо запобігання загостренню міжконфесійних відносин, співробітництва державних та релігійних інституцій задля консолідації українського суспільства.

Процеси та тенденції, що відбуваються у релігійному середовищі області, питання забезпечення свободи світогляду та віросповідання, всебічні аспекти релігійно-духовного життя Дніпропетровщини включаються в систему моніторингу суспільно-політичної ситуації та висвітлюються у місцевих засобах масової інформації.

• Адміністративні послуги

У 2019 році на Дніпропетровщині функціонували 54 центри надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) та їх 10 філій.

Це найбільший показник в Україні щодо кількості офісів ЦНАП на території однієї області (всього 64).

ЦНАП активно працювали:

у 13 містах обласного значення (у тому числі в м. Кривому Розі, де створено 8 філій ЦНАП, та в м. Кам’янське – 2 філії); у 22 районах;

у 16 об’єднаних територіальних громадах (далі – ОТГ), зокрема: Апостолівській та Зеленодольській міських, Васильківській, Межівській, Покровській, Слобожанській, Солонянській, Томаківській, Царичанській селищних, Богданівській, Вакулівській, Вербківській, Ляшківській, Могилівській, Новоолександрівській, Сурсько-Литовській сільських;

при 3-х звичайних сільських радах (Іверській та Олександропільській Солонянського району, Вишнівській Покровського району).

Дніпропетровська область утримує позиції лідера в Україні за кількістю ЦНАП в ОТГ.

Упродовж 2019 року відкрито 7 нових ЦНАП, у тому числі 5 – у рамках підтримки Програми U-LEAD з Європою: напряму з покращення якості надання адміністративних послуг для населення (далі – Програма).

Так, за кошти місцевого бюджету відкрито ЦНАП при виконавчому комітеті Могилівської сільської ради Царичанського району та при виконавчому комітеті Вишнівської сільської ради Покровського району.

Відкрито нові ЦНАП в ОТГ регіону, що були учасниками 1-го раунду фази впровадження вищевказаної Програми, а саме: ЦНАП виконавчого комітету Солонянської селищної ради з 2-ма віддаленими робочими місцями адміністраторів в Аполлонівському та Василівському старостинських округах, ЦНАП виконавчого комітету Васильківської селищної ради з 2-ма віддаленими робочими місцями адміністраторів у Великоолександрівському та Письменському старостинських округах, ЦНАП виконавчого комітету Томаківської селищної ради, ЦНАП при виконавчому комітеті Покровської селищної ради з віддаленим робочим місцем адміністратора в с. Андріївка, ЦНАП виконавчого комітету Царичанської селищної ради з представництвом адміністраторів у селах Бабайківка, Михайлівка, Прядівка та Юр’ївка.

Також відкрито модернізований ЦНАП у м. Покрові за участю представників Програми.

Крім того, у селищах Васильківка, Покровське, Солоне й Томаківка новостворені ЦНАП ОТГ працюють у форматі спільних (об’єднаних) центрів з райдержадміністраціями.   

За сприяння вищевказаного проекту міжнародної технічної допомоги Межівська ОТГ отримала перший в області “Мобільний ЦНАП – автобус” для обслуговування не лише мешканців громади, але й всього району, що курсує за 5 визначеними маршрутами, і за допомогою якого адміністратори надають майже 180 видів адміністративних послуг.

У 2019 році Дніпропетровщина продовжила утримувати позиції лідера в країні щодо поширення практики виїзних мобільних офісів, яка започаткована в травні 2017 року в ЦНАП м. Кам’янське.

Так, на території регіону нараховується 22 мобільних кейси з комплектом портативної техніки для обслуговування населення поза межами ЦНАП, що є в наявності у 19 ЦНАП регіону за допомогою яких вирішуються не тільки багаторічні проблеми людей з інвалідністю та маломобільних груп населення, але й мешканців віддалених населених пунктів ОТГ і звичайних сільських рад, що створили власні ЦНАП.

Крім того, на території Дніпропетровської області найбільша кількість ЦНАП серед усіх регіонів країни, які придбали спеціалізоване обладнання для оформлення й видачі біометричних паспортних документів та практично запровадили цей сервіс для населення (20 центрів).

Такі затребувані види адміністративних послуг по лінії Державної міграційної служби України надаються у 8 офісах ЦНАП у м. Кривому Розі, в ЦНАП у містах Дніпро, Кам’янське, Марганець, Нікополь, а також у ЦНАП, що утворені в Апостолівській, Зеленодольській міських, Межівській та Слобожанській селищних, Новоолександрівській сільській ОТГ.

Також обслуговування громадян з оформлення й видачі біометричних паспортних документів забезпечується у ЦНАП виконавчого комітету Олександропільскої сільської ради Солонянського району, Дніпровської райдержадміністрації.

У тестовому режимі працює ЦНАП виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Петропавлівського району, через який запроваджено надання послуг населенню щодо оформлення й видачі паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картки), та паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Таким чином, популярні серед населення адміністративні послуги щодо оформлення й видачі біометричних паспортних документів доступні в 20 ЦНАП в 12 населених пунктах Дніпропетровщини, що дозволило стати першим регіоном у країні за цим показником.

Три ЦНАП області та їх територіальні підрозділи, що працюють у містах Дніпро, Кривий Ріг і Кам’янське, отримали доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян і розпочали обслуговування населення з питань державної реєстрації народження та смерті.

Розпочато реалізацію першої черги комплексного проекту “Е-Малятко”, у тому числі на базі пілотних міст Дніпропетровської області, зокрема Дніпро та Кривий Ріг, відповідно до якого громадяни можуть отримувати до 10 публічних послуг за однією заявою в пологовому будинку або місцевому ЦНАП, ураховуючи державну реєстрацію народження, реєстрацію місця проживання, призначення допомоги при народженні дитини, видачу посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, реєстрацію в демографічному реєстрі тощо.      

На базі головного офісу ЦНАП м. Кам’янське запроваджено надання адміністративних послуг щодо державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та видачі (обміну) посвідчень водія – другому місті в України після м. Києва. 

Такий популярний сервіс став актуальним у ЦНАП виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району – в першому ЦНАП ОТГ регіону.

На базі Центру адміністративних послуг “Віза” виконкому Криворізької міської ради запроваджені нові адміністративні послуги для населення у сфері реєстрації транспортних засобів і видачі посвідчень водія.

Це дозволило стати першим регіоном в Україні щодо кількості офісів ЦНАП на території однієї області з такими популярними послугами для суб’єктів звернень по лінії Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України.

За підсумками 2019 року кількість наданих адміністративних послуг на Дніпропетровщині становить 1216614, що на 0,2% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість наданих консультацій суб’єктам звернення становить 1027231, що на 0,1% перевищує кількість консультацій, наданих протягом аналогічного періоду 2018 року.

• Розвиток громад

Дніпропетровщина є лідером у впровадженні реформи місцевого самоврядування.

На кінець 2019 року в області було створено 71 об’єднану територіальну громаду, у тому числі 3 громади об’єдналися навколо міст обласного значення (м.Марганець, м.Кам’янське і м.Покров), у 68 ОТГ пройшли перші вибори депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови (це найбільша кількість громад в Україні).

Відбулося значне збільшення доходів громад, отримання міжнародних та державних грантів. Усе це дозволило побудувати нові водоводи, відремонтувати дитячі садки, школи та лікарні.
З результатами проведеного Мінрегіоном рейтингу до першої десятки потрапили одразу сім громад з Дніпропетровщини. Лідерів обирали за основними фінансовими показниками бюджетів у 2019 році. Оцінювали громади за 8 показниками. До уваги брали доходи та видатки на одного мешканця. Враховували, який відсоток доходів направляється на утримання органів місцевого самоврядування. Третє місце посіла Слобожанська ОТГ (створена у 2015 році). Громада показала найвищі показники доходів та видатків. На п’ятій сходинці – Карпівська (2017 рік). Одразу за нею Вербківська (2015 рік), Першотравневська (2017 рік) ОТГ та громада м. Покров (2018 рік). Сьоме місце має Троїцька ОТГ (2017 рік). Замикає десятку Богданівська ОТГ (2015).

В цілому половина об’єднаних територіальних громад Дніпропетровщини увійшли до сотні кращих цього рейтингу (загалом до рейтингу потрапили 806 ОТГ, що створені і функціонують в державі).

У 2019 році за разунок усіх бюджетних джерел, на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад було спрямовано більш ніж 1,6 млрд грн.

Це дозволило реалізувати в об’єднаних територіальних громадах області майже 800 інфраструктурних проектів, за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів.

Основними напрямами використання цих коштів є освіта та житлово-комунальне господарство. Це проекти реконструкції та ремонту шкіл, дошкільних навчальних закладів. Крім того, це освітлення, водозабезпечення, водовідведення, поводження з відходами тощо.