Співробітники Музею караїмської історії та культури свято бережуть пам'ять про Яніну Львівну Єшвович, адже вона є однією з його фундаторів. Сьогодні окреслюємо культурологічні аспекти галицьких караїмів, відданість традиціям пращурів через призму прагнення до збереження і в кінцевому результаті укладення ціннісних надбань зникаючого народу в музейній експозиції.
Яніна Львівна Єшвович (15.09.1930-24.10.2003).
Поєднання минулого, сучасного, майбутнього у культурологічних аспектах караїмів Галицького краю
Яніна Львівна Єшвович (15.09.1930-24.10.2003) - представниця знатного караїмського роду, відомого в Галичі з XVIII ст., голова Галицької караїмської громади, працівниця банківської сфери, фундаторка Музею караїмської історії та культури, знавець галицько-луцького діалекту караїмської мови.
Народилася 15 вересня 1930р. в сім’ї Леона (21.01.1875–3.03.1953) – та Гелени (Рахелі) (6.09.1894–22.12.1970) Єшвовичів у Галичі.
Навчалася Яніна Єшвович в Галицькій середній школі. Вищу освіту здобула в Московському фінансово-економічному інституті. До 1989 р. працювала у Галицькому відділенні аграрно-промислового банку. В останні роки була заступницею керуючого банком. Також працювала в регіональному управлінні Національного банку України в м. Івано-Франківську.
Підтримувати жевріючий вогник пращурів – справа честі багатьох поколінь. Не оминула ця місія і Яніну Львівну. Вона приділяла активну увагу збереженню і розвитку культури караїмського народу. Очолювала Г алицьку караїмську громаду. З метою дослідження, вивчення галицько-луцького діалекту караїмської мови до м. Галича приїжджали науковці: Ілля Якович Нейман, Кенесбай Мусаєв, Єва Агнес Чато Йогансон, Ярослав Дашкевич, Стефан Гонсьоровський, Анна Сулімович, Маріола Абкович, Михайло Кізілов, Авраам Кефелі та ін. Яніна Єшвович радо зустрічала дослідників і ділилася з ними отриманими знаннями з рідної караїмської мови, адже була чи не єдиною, яка нею володіла.
У 1959 р. кенасу (храм, дім зборів) у Галичі закрили. Речі культового вжитку, пергаментні сувої Тори, молитовники таємно дозволили караїмам забрати. Частина культурних цінностей зберігалась у домі Яніни Львівни. Не загасили світло караїмам владні структури, закривши, а згодом, і взагалі зруйнувавши кенасу. Люди, котрі шанували Тору, збиралися в будинку Яніни Львівни на Шабат і в інші релігійні свята, слухали Богослужіння, записані на магнітофонну плівку, читали караїмські часописи, окреслювали план розвитку культури громади. Березневих днів 1995 р. громада ввійшла до Всеукраїнської асоціації кримських караїмів «Кримкарайлар».
1996р. галицькі караїми, за активної участі Яніни Львівни, відзначили 750-ліття громади. У 2000 році Галицька територіальна караїмська громада офіційно зареєстрована в державних органах.
У 2002 році Яніна Єшвович брала участь у Міжнародній науковій конференції «Караїми Галича: історія та культура», де висвітлювала тему «Галицька караїмська громада в ХХст.», вітала присутніх рідною караїмською мовою і знайомила з національною кухнею, пригощаючи присутніх кубете.
Зважаючи на реальність подій, тобто на неминуче зменшення, а згодом і цілковите зникнення Галицької караїмської громади, Яніна Львівна прагнула попри будь-які труднощі перевести культурні надбання галицьких караїмів у музейну колекцію. І задумане здійснилося, проте тільки після смерті (Музей караїмської історії та культури відкрито 4 листопада 2004 р.). Померла хранителька караїмської культури 24 жовтня 2003 р.
Завдяки сильному бажанню, клопітким старанням і зусиллям Яніни Львівни збережена давня культура й історія галицьких караїмів: сьогодні кожен охочий може із задоволенням і допитливістю в Музеї караїмської історії та культури оглянути культові речі караїмів, рукописні молитовники, календарі, архівні матеріали, предмети домашнього вжитку та ін. А нещодавно, в жовтні 2020 р., встановлено пам’ятний знак на місці зруйнованої кенаси - духовного осередку Галицької караїмської громади.
Надія Васильчук
