Історія дня.
Борчиня вільного стилю Алла Черкасова – володар бронзової медалі Олімпіади в Токіо. Українка здобула нагороду у ваговій категорії до 68 кг. Це шоста бронзова медаль для України на цих ОІ. Також у нас є одне срібло.
У бронзовому фіналі перемогла олімпійську чемпіонку Ріо
На шляху до медалі Черкасову чекала складна сітка. В 1/8 фіналу впевнено перемогла бронзову призерку Пекіну-2008 з Польщі Агнешку Вещек-Кордус (11:0). Далі Алла без особливих труднощів здолала призерку чемпіонатів світу та Європи німкеню Анну Кармен Шель (6:0).
У фінал українку не пустила діюча чемпіонка світу Таміре Менсе-Сток із США (4:10). Саме американка стала олімпійською чемпіонкою в Токіо. А у бронзовому фіналі уродженка Львова виборола медаль в чемпіонки Ріо-2016 японки Сари Досьо. Алла поклала суперницю на лопатки (туше).
«Я неймовірно вдячна всім – людям, які мене оточували стільки років, допомагали, підтримували, мотивували, Україні, повітрю, богу. Я дуже щаслива.
Було важко налаштуватися, але я все обмежила в рамках однієї сутички. Я була готова боротися 6 хвилин. Я розуміла, що це можуть бути останні 6 хвилин мого життя в боротьбі. Хотіла викластися на всі 100% і виграти цю медаль за буд-яку ціну», – сказала Черкасова.
Син просив про медаль, Токіо – остання Олімпіада Черкасової
Ще перед півфіналом спортсменка розповіла в інтерв’ю про свою головну мотивацію. І анонсувала завершення кар’єри.
«Син просив у мене медаль і я готова зробити все, щоб її привезти. Це моя остання Олімпіада – останній шанс здійснити мрію», – зізналася Алла.
Черкасовій – 32 роки. На Олімпіаду в Лондон вона не змогла здобути ліцензію. А в Ріо українка стала лише 11-ю. Син Ігорчик вже тоді хотів, щоб мама привезла йому з Бразилії медаль.
«Одного разу видав: «Мамо, мені так шкода, що ти не привезла медаль із Ріо-де-Жанейро». Підготовка до Олімпіади була важкою, вдома ми лише про це й говорили, от він і перейнявся. З Ріо, аби хоч якось розважити малого, привезла йому шоколадну медаль. Та вона йому не сподобалася. Не відкусив від неї навіть найменшого шматочка. Сказав, що це підробка.
Можливо, ми надто рано прилетіли до Бразилії. І в олімпійській атмосфері, очікуючи свого старту, перегоріли. Якби можна було знову відбороти ту сутичку з туркенею Айдар, я б ні за що на світі не намагалася кидати її «пістолетом», – аналізувала в одному з інтерв’ю Черкасова.
Алла навіть називає сина своїм другим тренером.
«Він з дитинства в залі і на тренуваннях. Також почав займатися боротьбою. Тепер він весь час дає мені настанови, розбирає мої помилки після поразок. Одного разу ми приїхали в гості до друзів. Я з перев’язаним коліном. Коли друзі запитали, що в мене з ногою, слово взяв Ігорко: «Ви уявіть – мама у сутичці повинна була робити «млинок», та замість того віддала ногу. І сутичку програла. Тепер нога в неї і болить».
Здається, в сім’ї росте ще один борець.
Тренер і чоловік – рідний брат Ірини Мерлені
Черкасова почала займатися боротьбою у 14 років. У цей вид спорту її привела двоюрідна сестра.
«Я довго шукала себе, ходила на різні секції та гуртки. Пробувала сили у дзюдо, танцях, тенісі, ходила на театральний гурток. Але ніде надовго не затримувалась. Моя двоюрідна сестра займалась боротьбою і почала показувати мені прийоми. Я зрозуміла, що саме цей вид спорту мені до вподоби.
Досить довго не показувала результатів і на перші міжнародні змагання поїхала аж в 19 років. Були моменти, коли збиралась кидати все. Але відчувала, що потрібно спробувати ще раз. І в 21 рік здобула бронзу дорослого чемпіонату світу».
До бронзової медалі в Токіо Алла зібрала цілу колекцію топових нагород – золото і бронзу чемпіонату світу, золото, срібло і три бронзи чемпіонату Європи. Понад десять років борчиня працювала з Андрієм Пістуном. З одруженням і народженням синочка почала тренуватися у свого чоловіка – Олексія Мельника. Раніше він тренував свою рідну сестру – олімпійську чемпіонку Ірину Мерлені.
«Усі борці, які перебувають на зборах, знають одне одного. Та тривалий час наше спілкування обмежувалося «привіт – па-па». Олексій тренував свою сестру – Іру Мерлені. Не відходив від неї на тренуваннях, секундував на змаганнях. З часом почали більше спілкуватися. І якось усе непомітно закрутилося. У цій сім’ї боротьба на особливому місці. Батько Ірини та Олексія – талановитий борець, який у спорті не зумів себе реалізувати. Тому весь свій талант і завзяття вклав у тренування дітей, зокрема Іри.
Чоловік – мій найкращий порадник. За вечерею жваво обговорюємо якісь сутички. Нерідко доходить до того, що виходимо з-за столу, йдемо у кімнату і починаємо робити прийоми на дивані – куди найкраще поставити руку, а куди – ногу».
Могла не поїхати в Токіо
Тільки першого липня цього року стало відомо, що саме Черкасова поїде на Олімпійські ігри. Рішення приймав тренерський штаб жіночої збірної з боротьби. Все вирішили тренувальні збори, де Алла краще себе показала. Іншою кандидаткою у цій ваговій категорії була Аліна Бережна-Махиня з Донецької області.
Цікаво, що саме Черкасова здобула ліцензію для України на ОІ за підсумками чемпіонату світу-2019. А зміщення Олімпіади на рік через пандемію коронавірусу називала позитивним моментом.
«Особисто я стану на рік старшою, але все одно вважаю це одним з найкращих сценаріїв. Різні мікротравми не давали мені тренуватися на всі 100%. А зараз є час, щоб добре відпочити, підлікуватися і цілеспрямовано готуватися до останніх моїм змагань», – говорила борчиня минулого року.
А сьогодні, під час нагородження, Алла стояла зі сльозами в очах. Тепер на спортсменку чекає відпочинок.
«Проведу трохи час з сім’єю, а далі подивимося. Можливо, піду в декрет» – поділилася планами на майбутнє Черкасова.
Слезы радости Черкасовой сразу после победы в бронзовом финале
Награждение Черкасовой бронзой ОИ. Исполнила мечту сына
Фото: Jetsetter.ua, REUTERS/Leah Millis, Getty Images, фейсбук Алли Черкасової, НОК України
Комментарии