Минулоріч, коли з`явилося провалля по вулиці Ринок нашого міста, з`явилися різні версії пересічних громадян: там підземний хід до замку; криївка УПА; ховалися євреї в часи другої світової війни; тунель Ененербе Гімлера у пошуках предків. Інші почали твердити про музеєфікацію об’єкта як туристичної принади міста. Насправді розкрилася банальна правда: підземна споруда є лише підвальним приміщенням будівлі, знесеної в радянський час, що за своїми технічними характеристиками була непридатною для експлуатації в якості житлового приміщення.
Отже, йдемо далі.
На місці нині зруйнованого кінотеатру «Мир» будується приміщення торгового центру, замовником якого «Ареал Плаза». Так, при копанні котловану 18 липня цього року ківш екскаватора натрапив на склепінчасту частину підземної споруди. З того моменту серед тутешніх жителів міста став точитися ажіотаж та виникати нові версії походження і призначення невідомого досі тунелю.
Прибувши 22 липня на місце знаходження такого потаємного місця, навколо якого розгорілися пристрасті громадян, та провівши тут обстеження, можу констатувати наступні факти:
- Склепінчаста частина споруди знаходиться на глибині 2,05 метра над рівнем сучасної поверхні. Над нею на 20 сантиметрів вглиб простежується незначне нашарування темного гумусного шару, який уторився завдяки перегниванню органічних решток залишків наземної споруди. Зліва (південно-східне прясло) склепінчастої стелі, нижче позначки 2,30 метра, спостерігається нашарування глинистого грунту чорного відтінку, який виник завдяки антропогенному фактору (тобто пов'язаний із господарською діяльністю людини, яка проводила в цій ділянці сільськогосподарського напрямку ведення особистого господарства).
- Справа (південно-західне прясло) на глибину до 1,80 метра спостерігається нашарування будівельного сміття (піску, піску, змішаного з глиною і битою штукатуркою та землею. Це було підсипкою для прилеглої вулиці. В основному це напластування, яке поступово нашаровувалося з кінця 40-5-х рр. минулого століття.
- Геоморфологічний геологічний розріз котловану вказує на те, що на глибині нижче 2,40-2,50 м знаходиться товстий шар лесових четвертинних відкладів, які є делювієм (тобто, це перенесені перенесені породи зі спадистих і пологих схилів правого берега річки Серет).
Мушу зазначити, що на тій же глибині (в північній частині розрізу котловану) зафіксоване блюдцеподібне заглиблення шириною близько 20-25 метрів. Це міг бути неглибокий яр глибиною 1,20-1.50 метра, що виник у давнину внаслідок денутації (руйнування поверхневого грунту, який спричинений вертикальною водоерозією в час дощових злив і танення снігу). Також це могла бути блюдцеподібна псевдокарстова западина. Такі западини утворювалися внаслідок механічного винесення нерозчинних частин (пісок, глина, суглинки тощо) підземними поверхневими водами. У нашому випадку нижче цих четвертинних делювіальних лесів річкове дно каньйоноподібної річки Серет встелене неогеновими водоносними наносними відкладами. Тобто у процесі винесення водою таких нерозчинних частин у глибинних пластах виникали порожнини, які згодом під дією гравітації провалювалися, а на поверхні грунту виникали западини. При огляді нашарування цієї западини констатую той факт, що на початку ХІХ століття ця невеличка улоговина була засипана землею, занесеною із сусідніх масивів.
- Під час огляду провалля встановлено такі ознаки:
а) склепінчаста стеля споруди півциркулярної конфігурації;
б) об’єкт споруджено із блоків тесаного неогенового білого пісковику та великих і масивних алевролітів темно-синього кольору, які сформувалися в аргілітовій товщі чортківського горизонту в адевролідах середнього і верхнього девону;
в) приміщення розміщене на лінії північний захід – південний схід. Тобто воно проходить паралельно із сусідніми старовинними будівлями по теперішній вулиці Шевченка. Його дно частково засипане побутовим будівельним сміттям. Тут, на його поверхні, валяються старі заіржавлені відра і тазик радянського виробництва;
г) при детальному обстеженні встановлено, що це приміщення двокамерне. Перша камера шириною 2,47 м та довжиною 1,93 м. У її тильній частині (північно-західній) прослідковується змонтована у крем`яній кладці квадратна ніша шириною 80 сантиметрів. У лівому (північно-східне прясло) куті півциркулярного склепіння знаходиться квадратна ніша розміром 30-40 см, яка конусоподібно йде вверх. Вона слугувала витяжкою підвального приміщення для циркуляції повітря у підвалі з метою кращого збереження продуктів чи краму;
д) перед входом до другої камери знаходиться прохід шириною 1,40 метра. Сюди були вмонтовані дві вертикальні стіни. Перша товщиною 1,35 м, яка впирається у верх півциркулярного склепіння, і з правого (південно-західного) прясла вмонтована стіна із заокругленим верхом шириною 76 см, що впирається в основу склепінчастої частини стелі. У нашому випадку ці дві конструкції є контрфорсами (права нагадує аркоконтрбутан). Вони вмонтовані значно пізніше. Причиною їхнього встановлення міг бути горизонтальний вектор навантаження на стіни півдального приміщення від небезпеки руйнування, яка могла спричинитися внаслідок перезволоження грунту. Інша умова закладення цих контрфорсів – це перепланування житлових приміщень будівлі, щоб послабити вертикальне навантаження на склепінчасту стелю несучих стін.
Як відомо, на практиці такі півциркулярні склепіння є менш стійкими до навантажень, чим циркулярні або куполоподібні;
е) в другій камері із протилежних боків стін знаходяться освітлювальні вікна шириною 1,10 метра. Пізніше ця камера була перегороджена кам’яною стіною, в якій вмонтовано дверний проріз шириною 1,10 м. Лише після Другої світової війни ці двері також були замуровані кам’яною кладкою і в її склад входила цегла радянського виробництва.
5. На підставі огляду частини підвального приміщення можна із впевненістю зазначити, що це приміщення, як і сам будинок, мали подовгасту форму.
6. За технікою кам’яної кладки констатую, що споруда збудована орієнтовно наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.
Таким чином наразі важко говорити і твердити про всі технічні характеристики споруди, адже її дослідження будуть продовжуватися. Тому про всі інші деталі можна буде дізнатись в одному з наступних номерів часопису.
