Адвентизм
Адвенти́зм (від лат. adventus — пришестя, advenire — приходити) — релігійний напрям у межах пізнього протестантизму. Проповідує наближення кінця світу, друге пришестя Христа та встановлення тисячолітнього Царства Божого.
Зміст
Становлення адвентизму
Адвентизм зародився на початку 19 ст. серед груп баптистів, методистів та інших протестантів в контексті т. з. Другого великого пробудження в США. Рух спершу об’єднував християн різних віросповідань, які очікували Другого пришестя Христа. Улітку 1831 дослідник Біблії і проповідник баптистської громади м. Хемптона (шт. Нью-Йорк) Вільям Міллер оголосив, що йому вдалося вирахувати точну дату пришестя Христа — між 21.03.1843 та 21.03.1844. Він опублікував книгу «Докази Письма та історії про друге пришестя Христа в 1843 році, викладені в огляді доповідей». Після цього члени різних протестантських деномінацій приєдналися до В. Міллера, утворивши адвентистський рух. Зазначена дата пришестя Христа кілька разів переносилася. Остання її версія — 22.10.1844 — увійшла в історію як Велике розчарування. Адже після того, як і цього дня пришестя не сталося, багато прихильників адвентизму покинули його лави. Згодом В. Міллер визнав доктринальну помилку, що призвела до хибного тлумачення Біблії. Він, а також його учні та послідовники, надалі уникали називати точні терміни другого пришестя — обмежилися твердженням, що в 1844 Христос увійшов у Святе святих Небесного святилища (Храму) і розпочав там особливе посередницьке служіння.
Спроби реформувати адвентизм, його організаційні структури започаткували розколи. У 1840-х з’явилися перші групи адвентистів, що дотримувалися суботи. У травні 1860 зареєстровано першу адвентистську громаду в м. Парквілі. 01.10.1860 за сприяння Елен Вайт обрано назву нової Церкви — Адвентисти сьомого дня.
Віровчення адвентизму
Догмати адвентизму склалися в межах діяльності церкви Адвентистів сьомого дня (АСД); з-поміж них засадничі: а) друге пришестя Христа, яке очікується «незабаром»; б) святість сьомого дня тижня, дотримання Десяти заповідей, насамперед настанови святкувати суботу як День Господній.
Віровчення охоплює 27 головних віровчительних істин: віра в Трійцю, непорочне зачаття Діви Марії, спасительну (замісну) жертву Ісуса Христа за всіх людей, протестантський принцип виправдання вірою та ін. АСД відкидають твердження про пекло і рай та не вважають душу безсмертною. Згідно з їхнім віровченням, душа помирає в момент смерті людини разом із тілом: безсмертя було втрачене внаслідок гріхопадіння Адама і Єви. Проте в день пришестя Ісуса Христа праведні душі воскреснуть.
Найавторитетнішим джерелом біблійної екзегези для вірян церкви Адвентистів сьомого дня є твори Е. Вайт.
Адвентизм в Україні
Перші місії адвентистів з’явилися в Україні в другій половині 19 ст. у Західній Україні та Криму, де було засновано десятки громад. Серед перших місіонерів і проповідників — М. Чеховський, Т. Бабієнко, Я. Ресвік, Г. Перк.
Нині налічують близько 1 000 церков АСД, понад 50 тис. вірян. Свою місію віряни вбачають у тому, щоб проповідувати Євангеліє, описане в Трьохангельській звістці (Об’явлення, 14:6-12), приготувати світ до повернення Христа.
Література
- Григоренко А. Ю. Эсхатология, милленаризм, адвентизм: история и современность. Философско-религиоведческие очерки (научное издание). Санкт-Петербург : Европейский Дом, 2004. 392 с.
- Найт Дж. В поисках свого лица / Пер. с англ. Заокский : Источник жизни, 2009. 224 с.
- Чернушка И. Методологические основы современного религиоведческого изучения адвентизма // Схід. 2015. № 6 (138). С. 54-59.
- Гольд О. Влияние церковных институций США на украинскую религиозную ситуацию // Українське релігієзнавство. 2016. № 79. С. 53-60.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Предко О. І. Адвентизм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адвентизм (дата звернення: 25.02.2022).