ГАБІТОСКОПІЯ

(від лат. habitus - зовнішність і грец. — спостерігаю, розглядаю) — розділ криміналістики, який вивчає закономірності зміни зовн. рис людини, методи і засоби збирання та дослідження інформації про них для пошуку та ідентифікації людей.

Застосування рис зовнішності в крим. судочинстві вимагало запровадження єдиної термінології і системи їх опису. Вперше до цього вдався А. Бертільйон (Франція), назвавши свою систему словесним портретом. Опис проводиться зверху вниз, від загального до конкретного — заг. будова тіла, голова, волосся, кінцівки, шия, плечі, спина. Ознаки характеризуються розміром (великий, малий, середній), формою (кругла, квадратна, трикутна і т. п.), положенням (виступаюче, скошене, пряме) і кольором (червоний, блідий). Людині належать також помітні та особливі зовн. ознаки природженого характеру чи набуті нею в процесі життя. Помітні ознаки «впадають» в очі своїм розміщенням, розміром, кольором (каліцтво, родимі плями, великий рот або ніс і т. п.). Особливі ж прикмети здебільшого «приховані» і виявити їх можна при спец, обстеженні особи.

П. Д. Біленчук, М. В. Салтевський.