З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів 9-й окремий мотопіхотний батальйон «Вінницькі скіфи» під командуванням полковника Котенка тримав оборону на одному з найгарячіших напрямків — на підступах до Запоріжжя. Комбат із позивним «Ратибор» діяв, як зазвичай, мужньо та рішуче! Це дозволило «дев’ятці» знищити десятки одиниць бойової техніки, чимало озброєння та живої сили противника, призупинити наступ окупантів. На жаль, під час чергового бою з окупантами 9 березня 2022 року полковник Сергій Котенко загинув…
Жахлива втрата — не єдина у родині: двома днями раніше у боях під Миколаєвом обірвалося життя Олександра Котенка, брата Сергія, також ветерана АТО/ООС, військовослужбовця 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Обидва брати — активісти Революції Гідності, для обох їхні батальйони стали другою родиною…
Полковник Котенко був досвідченим воїном. У 2014-му, вже маючи 22 роки вислуги, випускник Кам’янець-Подільського вищого інженерного командного училища покинув посаду голови Гайсинської районної державної адміністрації Вінниччини і повернувся до війська. Боровся з рашистами в складі 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінницькі скіфи», що увійшов до складу окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Зрештою — очолив героїчний батальйон, кістяк якого утворили патріотично налаштовані військовослужбовці запасу.
Сергій Леонідович брав участь в Антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на сході України, мав серед побратимів заслужений авторитет справжнього бойового командира, був відзначений багатьма нагородами, серед яких — отриманий у травні 2019 року орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня…
Про Сергія Леонідовича написав на своїй сторінці у мережі Facebook його син, також офіцер ЗСУ Ростислав Котенко: «Тату, ти все життя своє та останні 8 років на війні нас захищав. Ти вже був на пенсії, ми тебе вже просили — досить, ТАТО! Ми навіть з тобою говорили, що ось уже закінчиш та відкриємо разом свою справу. Я так завжди хотів бути поруч із тобою. Моя травма нас трохи віддалила територіально, але не морально. Ти був моїм натхненням! Я завжди старався бути схожим на тебе!..
Ти був унікальний, розумний, хоробрий, відважний та найголовніше — вірний Присязі! За всі ці роки тобі безліч разів пропонували вищі посади, не на передовій. А ти завжди говорив, що не можеш залишити підлеглих. Усі завжди говорили, що Ваш батальйон — велика сім’я! Ти найкращий! Закінчив інженерне училище, проходив службу на інженерних посадах, далі служив у Повітряних силах і закінчив службу у Сухопутних військах. Ти багато через що пройшов та з усім справлявся на відмінно! Ось тільки пожити для себе не встиг… Я завжди пишався тобою, пишаюся зараз та буду пишатися до кінця своїх днів! Ти моя гордість!»
Під час церемонії поховання, стоячи перед закритою труною батька, у присутності сотень земляків-гайсинчан Ростислав поклявся захищати Україну і виховати свого сина справжнім патріотом, яким був його дід.
Бойові побратими Сергія Леонідовича свідчать про його розсудливість, вміння слухати і чути підлеглих, розумно та виважено ухвалювати рішення.
— Сергій Котенко… Друже мій, ми лише недавно говорили телефоном… Прощавай, комбате! За тебе і за Сашу помстимось!!! Плачу… — пишуть у соцмережах бойові побратими Сергія Леонідовича.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 139/2022 від 16 березня 2022 року полковнику Котенку Сергію Леонідовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна слава Героям!
