Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Агарикоміце́ти (Agaricomycetes) — клас відділу базидіальних грибів.
Характеристика
Головною ознакою представників агарикоміцетів є досить великі плодові тіла (максимально до 70 см у діаметрі) і мікориза. Фактично, плодові тіла представників агарикоміцетів в побуті і називають «грибами». У багатьох найвідоміших представників агарикоміцетів тіло складається зі шапинки та ніжки. Існують паразитичні та сапротрофні форми. Найбільші розміри у трутовиків, вага окремих особин яких може сягати 500 кг. Водночас існують види агарикоміцетів з маленькими плодовими тілами до 2 мм.
Таксономічна структура
Клас таксономічно різноманітний. Включає 18 порядків, біля 100 родин і приблизно 21 тис. видів. Декілька систематичних груп мають офіційно невизначений статус. Агарикоміцети мають всесвітнє розповсюдження. Найвідоміші такі порядки: порядок Болетальні (Boletales) — відомі їстівні гриби, що мають трубчастий гіменофор (білий гриб, підосиковики, підберезовики, маслюки, моховики та ін.), по-справжньому отруйних видів немає; порядок Агарикові, представників якого ще називають пластинчастими грибами, хоча до нього входять, наприклад, порхавки, які не мають пластинок, — їстівні гриби (печериці, гливи або плевроти, трихоломи або рядівки), а також смертельно отруйні бліда поганка, мухомор смердючий; порядок Сироїжкові (Russulalaes) — їстівні гриби (сироїжки, хрящі-молочники), що, як правило, утворюють мікоризу з хвойними та листяними породами дерев; порядок Поліпоральні (Polyporales) — гриби-руйнівники живої і мертвої деревини, до цього порядку належить родина трутовиків (Polyporaceae), представники якої відомі руйнівники деревини, що мають важливе практичне значення, останнім часом широко використовуються в медицині, посідають важливе місце в екологічних перетвореннях живої речовини; порядок Лисичкові (Cantharellales) або Кантарелові, до якого входить відомий їстівний гриб лисичка.
Література
- Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби. 2-ге вид., переробл. Київ : Арістей, 2006. 476 с.
- Hibbett D. S. et al. A higher level phylogenetic classification of the Fungi // Mycological Research. 2007. № 111 (5). P. 509–547.
