Музей археології та етнографії Слобідської України

Музей археології та етнографії Слобідської України, який існує при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, майже ровесник самого університету. Свою історію він веде з 1807 р., коли при університеті був створений кабінет старожитностей.

У тому ж році в нього надійшли артефакти та інші предмети старовини, привезені з Ольвії та Воронезької губернії. Приблизно в той же час доктором Ландбадом у кабінет рідкостей була пожертвувана етнографічна колекція, зібрана ним під час першої російської кругосвітньої експедиції в 1803-1806 рр. під керівництвом І.Ф. Крузенштерна. Однак колекція кабінету рідкостей протягом тривалого періоду поповнювалася вкрай повільно. Так, у 1835 р. вона нараховувала всього 103 експоната. У 1837 р. при Харківському університеті був створений Музей витончених мистецтв та старожитностей, куди були передані колекції різних кабінетів, у тому числі кабінету старожитностей і мюнцкабінета. Однак, протягом усього ХІХ ст. колекція поповнювалася повільно і спорадично, в основному за рахунок пожертвувань. Таке становище визначалося тим, що планомірних археологічних розкопок в цей період практично не проводилося.

У ході підготовки та проведення в Харкові ХП Археологічного з’їзду на території краю були розгорнуті масштабні дослідження. Розкопки проводили в цей час як харків’яни, так і іногородні. Знахідки цих експедицій, а також старожитності з приватних колекцій були представлені на виставці ХП Археологічного з’їзду, більша частина цих предметів потім надійшла в Музей витончених мистецтв та старожитностей, що дало можливість створити при ньому відділ старожитностей. Ця колекція і артефакти з розкопок археологів Харківського університету наступних років послужили основою створеному при цьому навчальному закладі в 1919 р. Археологічного музею. З моменту створення і до 1936 р. директором музею був О.С. Федоровський, один із провідних українських археологів 20-30-х рр. ХХ ст.

У 1920 р., у зв’язку з ліквідацією Харківського університету, Археологічний музей отримав статус міського.

У 1933 р., з відновленням Харківського університету, Археологічний музей увійшов до складу історичного факультету. Після О.С. Федоровського, до початку Великої Вітчизняної війни, директором музею був його учень – І.М. Луцкевич. У результаті проведення планомірних археологічних розвідок і розкопок харківськими дослідниками в 20-30-х рр., Колекція Археологічного музею виросла майже до 200 тис. експонатів. Про значущість цих матеріалів може говорити той факт, що крім місцевих вчених ними користувалися такі відомі археологи як Б.В. Фармаковский, М.Я. Рудинський та ін. У музеї зберігалася і нумізматична колекція, в якій нараховувалося близько 40 тис. монет і медалей.

У роки окупації Харкова колекції Археологічного музею були майже повністю розграбовані або знищені.

Поповнюватися колекція, або вірніше сказати, створюватися заново, почала завдяки розкопкам С.О. Семенова-Зусера. У наступний час дослідженням археологічних пам’яток займалися такі вчені Харківського університету як Б.А. Шрамко, К.Е. Гриневич, В.І. Кадєєв, В.К. Міхєєв, В.О. Латишева, Б.П. Зайцев, В.П. Андрієнко, А.К. Дегтяр, О.Г. Дяченко, Ю.В. Буйнов, С.І. Береснєв, А.В. Криганов та ін.

У повоєнні роки музеєм завідували В.І. Кадєєв (1953-1959 рр.), Б.П. Зайцев (1959-1964 рр.), В.П. Андрієнко (1964-1971 рр.), А.К. Дегтяр (1971-1998 рр.).

У результаті цього в музеї утворилися значні колекції предметів епохи бронзи, скіфської епохи, античного періоду, черняхівської та салтівської культур і т.д.

На сьогодні МАЕСУ налічує 231 тис. експонатів загальної кількості одиниць збереження. 

Режим роботи: з 9.00 до 16.00 (пн.-пт.), з 10.00 до 14.00 (сб.), групові екскурсії за попереднім записом.