ПРОГРАМА УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ

ПРОГРАМА
УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ

Респу?бліка (лат. res publica) – «справа народу»

Із майже двохсот існуючих держав понад сто сорок є республіками. В чому популярність і сила цієї ідеї, яка майже незмінно існує століттями, та породженого нею політичного устрою?
УРП вважає: інші, аніж республіканські, форми розвитку держав не дозволяють повною мірою враховувати інтереси всіх громадян. Відтак, з розвитком громадянської самосвідомості, нації постійно повертаються до республіканської ідеї, і на нинішньому етапі розвитку світового політичного життя, попри певну розмитість поняття «республіка», можна констатувати, що у сучасних інтелектуальних пошуках політичних аналітиків у світі чітко проглядається відродження інтересу до республіканства.
Цей інтерес виправданий для України, оскільки за роки незалежності ще не сформувалася зорієнтована на розвиток країни еліта, зареєстровано десятки «кишенькових» чи кон’юнктурних партій, а в суспільстві зростає апатія та безініціативність. Політична діяльність більшості громадян, по суті, зведена до голосування на виборах.
Відтак об’єднання української нації в єдине ціле, перетворення жителів/споживачів в активних громадян, які вирішують «спільну справу», під силу лише партії з міцною і перевіреною століттями ідеологією, партії, що першою виникла в Україні як противага радянському тоталітаризму.
І такою партією є Українська республіканська партія, створена українськими патріотами на зорі незалежності – 1990 року.
Базовою ідеологією УРП з того часу незмінно залишається українська національна ідея, яка розуміється нами як відстоювання національних інтересів у всіх сферах життєдіяльності Української держави та здійснення права українців на збереження і модерний розвиток своєї неповторної культури у спільноті народів світу.
Реалізація української національної ідеї на сучасному етапі розвитку держави можлива завдяки проведенню політики традиціоналізму і відстоюванню національної ідентичності; розбудові міцної української держави (українізації силових структур, пріоритету державних інтересів в економічній політиці тощо); гарантуванню політичної рівності громадян і захисту їх індивідуальних і колективних прав; розвитку місцевого самоуправління і максимального врахування позицій громадян у принципових питаннях розвитку країни; підтримці ринкової економіки і захисту вільного підприємництва; розвиткові структур громадянського суспільства; послідовній боротьбі з комуністичними ідеями й пережитками імперських та радянських тоталітарних режимів, проявами російського шовінізму; повазі представників етнічних меншин, які проживають в Україні, до традиційних українських цінностей, історичної спадщини, мови, культури – всіх тих факторів, які об’єднують українську націю і прищеплюють патріотичні почуття.
Реалізація цих засад зменшує розрив між владою та суспільством (завдяки деконцентрації влади, реалізації її через інституції, на які може впливати громадська думка), сприяє згуртуванню суспільства завдяки однаковому сприйняттю історичних та стратегічних орієнтирів у всіх сферах розвитку країни. А відтак досягається той суспільний консенсус, якого ми прагнемо в умовах складної соціальної та історичної спадщини, що її отримав наш народ після століть колонізації, і лише за досягнення якого ми зможемо увійти до когорти найрозвиненіших країн світу. Адже без суспільної злагоди немає й суспільного добра.
Метою УРП є розбудова самостійної, соборної, демократичної, правової, унітарної і заможної Української держави та розвиток самобутньої й модерної української нації, яка постає унікальною складовою світової спільноти націй завдяки українській мові, символіці, звичаям, традиційним цінностям і атрибутам державності.

Досягнення мети потребує вирішення таких стратегічних завдань:
-    забезпечення гідних умов життя (можливості для праці та ведення бізнесу, належна освіта та медичне обслуговування, споживання екологічно чистих продуктів та робота із покращення екологічних умов для проживання людей, збереження земельних, водних та лісових ресурсів тощо) і частки ВВП на кожного жителя України на рівні розвинутих країн світу;
-    розширення сфери вжитку української мови  як єдиної державної мови, збереження української культурної спадщини та розвиток сучасних форм української культури;
-    забезпечення дієвої недоторканності й неподільності території України, її унітарності. Скасування Кримської автономії та повернення Криму обласного статусу, при збереженні за Севастополем теперішнього статусу;
-    формування в Україні громадянського суспільства на основі вільного розвитку громадських та професійних об’єднань, самоврядних сільських та інших громад й інституцій, зростання громадської активності громадян тощо;
-    інформаційна незалежність держави, можливість рівного доступу до ЗМІ всіх верств населення та отримання правдивої інформації щодо розвитку держави й умов проживання громадян;
-    формування у підростаючого покоління патріотизму, відчуття гордості за свою країну в усіх жителів України.

Для вирішення стратегічних завдань партія буде домагатися від владних структур виконання таких тактичних завдань.
У політиці:
-    відокремлення бізнесу від влади і влади від бізнесу;
-    запровадження люстрації як єдино можливого способу звільнення владних структур від агентів неоімперського впливу;
-    відновлення графи «національність» у паспортах та інших документах громадян України;
-    формування збалансованої та діяльної системи трьох незалежних гілок влади, що є можливим за умови ефективної взаємодії, стримувань та противаг, балансу права й відповідальності у трикутнику: президент – парламент – уряд;
-    визнання ЗМІ та Інтернет-сайтів «четвертою гілкою влади» і належне правове оформлення її повноважень та відповідальності перед суспільством;
-    зміна принципів формування державного апарату і бюджету країни, які повинні формуватися від регіонального до республіканського рівня. Відповідальність та прозорість діяльності влади. Зменшення чиновницького апарату до 100 тисяч осіб;
-    Зростання ролі місцевого самоврядування, проведення місцевих референдумів щодо вирішення важливих питань територіального розвитку;
-    застосування пропорційної виборчої системи із т.зв. «відкритими списками» при формуванні однопалатних Національних зборів України (Парламенту);
-    проведення адміністративно-територіальної реформи згідно з українськими традиціями (мета – скорочення чиновницького апарату і сприяння більш ефективному розвиткові теренів України). Повернення національно-історичних назв тим населеним пунктам, географічним топонімам тощо, які мають у своїй назві пережитки імперських та радянських тоталітарних режимів;
-    захист державного статусу української мови, розробка дієвих заходів для розширення застосування української мови у всіх сферах суспільного життя, насамперед в органах державної влади та місцевого самоврядування, в освіті, науці, у ЗМІ, книговиданні тощо (встановлення квоти звучання української мови у теле- та радіопрограмах не менше 80% ефірного часу, значне зменшення оподаткування при видруку книг та періодичних видань українською мовою і т.ін.). Сприяння вивченню української мови за кордоном, перш за все у місцях компактного проживання українців;
-    створення непідконтрольного владним структурам громадського телебачення та радіо, забезпечення дієвих стандартів свободи слова та вільного розвитку ЗМІ, Інтернет-сайтів. Робота із деконцентрації українських ЗМІ, які нині розподілені між кількома медіахолдингами, що проводять антиукраїнську як за формою, так і за змістом політику;
-    підвищення уваги суспільства до якості всіх рівнів освіти і просвіти населення, які повинні бути національними за змістом і формою, та водночас інтелектуальними, універсальними, безперервними, цілісними та здатними до саморозвитку. Сприяння реалізації конституційного права громадян України на одержання освіти, обстоювання необхідності неухильного підвищення освіченості та культурного рівня суспільства. Надання за державний рахунок якісної і загальнодоступної професійної освіти з урахуванням суспільних потреб та впровадження програм «першого місця роботи» молодих спеціалістів. Державна підтримка українських навчальних закладів за кордоном;
-    УРП домагатиметься від влади виконання статті 11 Конституції України про консолідацію української нації на основі поширення історичних знань, традицій і культури;
-    послідовна політика забезпечення свободи совісті, міжконфесійної злагоди, встановлення партнерських відносин між державою та Церквами й релігійними напрямами. Сприяння конституюванню в Україні Помісної православної Церкви.

В економіці:
-    розбудова могутнього національного економічного комплексу Української держави на принципах сталого інноваційного, екологічно безпечного розвитку, всебічний розвиток ринкового, конкурентного середовища, що функціонує на рівноправному поєднанні різних форм власності;
-    посилення контролю за чітким дотриманням антимонопольного законодавства (та невідворотністю покарання за його порушення), робота із недопущення подальшої концентрації капіталу в руках 10-15 родин, які по-споживацьки ставляться до українських виробництв, залишаючи їх енергозатратними та екологічно шкідливими;
-    створення антикорупційної стратегії держави і реалізація комплексної антикорупційної реформи на базі забезпечення ефективного функціонування ключових інституцій, відповідальних за запобігання та протидію корупції в Україні. Забезпечення максимальної прозорості держзакупівель завдяки їх максимальній уніфікації та вільному доступу всіх суб’єктів господарювання, перш за все малого та середнього бізнесу;
-    домагання здобуття державою гідного місця в міжнародному розподілі праці, капіталів, виробництва товарів і послуг, найповніше використання можливостей її природно-ресурсного потенціалу та переваг її геополітичного розташування як центру комунікаційних зв’язків між Сходом і Заходом, Північчю й Півднем;
-    сприяння розвитку фундаментальної науки, фінансування її потреб на рівні 1-2% ВВП;
-    збереження у власності держави нафто- та газотранспортних мереж, транспортної та інформаційної структури, інших об’єктів, що мають стратегічне значення;
-    максимально можлива підтримка українського середнього та малого бізнесу (надання т.зв. «дешевих» кредитів, запровадження податкових канікул тощо). Впровадження оподаткування доходів фізичних осіб за єдиною ставкою 10% та звільнення від оподаткування етно-ремісничого й етнокультурного бізнесу;
-    відродження у селян почуття господаря на власній землі (протидія «розселяненню» аграрного виробництва та руйнуванню сільської поселенської мережі), економічна підтримка розвитку індивідуальних фермерських господарств та дрібних переробних сільськогосподарських виробництв (кредити за низькими відсотками, сприятлива державна цінова політика щодо закупівлі с/г продукції тощо). Надання права власнику паю землі сільськогосподарського призначення самому встановлювати термін оренди землі та законодавче визначення мінімального розміру щорічної орендної плати за землю у розмірі не менше 5% її вартості з виплатою оренди у грошовому еквіваленті. Запровадження програм державної підтримки розвитку інфраструктур, культури та просвіти на селі, медичного забезпечення;
-    недопущення на сучасному етапі розвитку країни (розквіт корупції, рейдерства та беззаконня) продажу призначеної для сільськогосподарського виробництва землі, оскільки вважаємо її базовим загальнонаціональним багатством країни. Земля має залишатися у державній власності та надаватися на конкурсній чи аукціонній основі в оренду фізичним і юридичним особам – резидентам України, при контролі держорганів для забезпечення її ефективного економічного та екологічного використання. Надання кредитів під заставу договорів оренди землі та самої землі для її власників та акумулювання земельних наділів, від яких відмовилися, або які відібрані у неефективних чи недобросовісних орендарів (за висновками Міністерства сільського господарства), має здійснювати виключно Державний земельний банк;
-    обмеження максимальних розмірів орендованої землі сільськогосподарського призначення п’ятьма тисячами гектарів.

У соціальній сфері:
-    обстоювання інтересів та захист українських громадян, які працюють поза межами України, створення умов, які б сприяли їх поверненню на Батьківщину;
-    розгляд проблеми охорони здоров’я як одного із найважливіших чинників розвитку економіки країни. Охорона здоров’я розуміється як цілісна система, що складається із охорони генофонду нації, збереження здоров’я дужих та лікування хворих, охорони середовища проживання та праці. Підтримка впровадження методик відновлення здоров’я без застосування хімічних препаратів. Запровадження страхової медицини;
-    запровадження міжнародних норм в оцінці екології довкілля і відповідних програм екологічної освіти й просвіти. Відстоювання конституційного права громадян України на екологічно чисті повітря, воду, продукти харчування тощо. Підтримка збереження існуючих та створення нових природно-біосферних заповідників, створення кадастру малих річок країни, розробка екологічно обґрунтованих програм з ліквідації штучних водосховищ на Дніпрі. Публікація інформації про шкідливі для проживання людини зони в Україні;
-    очищення, згідно з чинним законодавством, 50-метрової прибережної смуги морів і річок від забудови та збереження їхньої природної чистоти;
-    дотримання існуючих соціальних зобов’язань перед громадянами, щорічна індексація розміру заробітної плати та пенсій відповідно до рівня інфляції;
-    встановлення норми, що розмір посадових окладів та державних пенсій держслужбовців не може перевищувати десятикратний розмір мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії відповідно. Пенсії всім громадянам, у т.ч. держслужбовцям та народним депутатам, нараховують за однаковим відсотком від заробітку;
-    домагання від Верховної Ради України прискорення ухвалення закону про податок на посілість;
-    виконання положень чинного законодавства щодо соціального захисту учасників ліквідації катастрофи на ЧАЕС та постраждалих від її наслідків, перевірка обґрунтованості отримання пільгових документів та посвідчень, домагання відшкодування витрат на ліквідацію наслідків катастрофи на ЧАЕС від Російської Федерації (правонаступниці СРСР, уряд якого спричинив цю катастрофу);
-    законодавче надання статусу борця за волю України всім закатованим, репресованим і переслідуваним за звинуваченнями в «українському буржуазному націоналізмі» за часів комуністичного тоталітарного режиму. Надання учасникам збройних повстань, які боролися супроти окупантів з 1920 року та воїнам ОУН-УПА статусу «Борців за Незалежність України». Домагання від уряду України висунення перед урядом Російської Федерації зобов’язань щодо грошової компенсації за каторжну працю українців у концтаборах та місцях примусового поселення на її території за схемою, застосованою раніше щодо німецьких «остарбайтерів», а також компенсації вартості 520 заводів та вартості іншого майна, вивезеного 1941 року з України в Російську Федерацію;
-    розробка та реалізація комплексу заходів соціально-демографічного спрямування для подолання демографічної кризи в Україні. Реалізація національних програм з питань охорони сім’ї, материнства та дитинства, соціальної захищеності багатодітних, неповних та молодих сімей;
-    протидія легалізації в Україні різних сексуальних збочень та одностатевих шлюбів, робота з налагодження виховання дітей та молоді на кращих засадах української народної педагогіки;
-    гарантування національним меншинам права на вільний розвиток їх мов і культур;
-    створення єдиного національного культурного простору на основі відродження багатовікової спадщини та розвитку сучасних форм культури українського народу. Державне фінансування державних музеїв та фінансова підтримка патріотичних музеїв усіх форм власності, історико-культурних заповідників, професійних та аматорських художніх колективів, театрів, філармоній, програми державної підтримки талановитої молоді тощо;
-    розроблення пакету законів, які б стимулювали залучення до сфери культури, освіти і просвіти в Україні недержавних, небюджетних коштів, в т.ч. й з-за кордону;
-    сприяння розвиткові фізкультурного та спортивного руху, туризму, системи дитячо-юнацьких спортивних шкіл, туристичних клубів, мистецьких студій, гуртків науково-технічної творчості. Пропаганда здорового способу життя й активні дії проти вживання алкоголю, тютюну, наркотиків та антисоціальної поведінки молоді;
-    запровадження смертної кари тим, хто систематично поширює важкі наркотики.

У сфері національної безпеки:
-    проведення збалансованої зовнішньої політики, спрямованої на реалізацію повноти національних інтересів на міжнародній арені, політичну, економічну, соціальну, екологічну, інформаційну, військову, духовну безпеку держави;
-    робота із відновлення ядерного статусу України, оскільки підписані договори з позбавлення такого статусу не забезпечують територіальної цілісності та недоторканості кордонів країни;
-    домагання усунення з керівних посад СБУ, армії, правоохоронних органів та інших силових структур людей, які займаються бізнесовою та комерційною діяльністю;
-    здійснення реальних заходів на зближення з європейськими політичними та економічними структурами (євроінтеграція). Досягнення повноцінного і рівноправного членства України в НАТО та Європейському Союзі як оптимального варіанту гарантування її національної і військової безпеки, геополітичної стабільності та добробуту українців. Розгляд членства в цих організаціях як інструменту дотримання європейських стандартів організації виробництва та досягнення високого життєвого рівня, що відповідає інтересам кожного громадянина;
-    створення національної геополітичної доктрини, спрямованої на утвердження України в європейському політичному просторі та забезпечення її інтересів в усіх регіонах світу;
-    забезпечення інформаційної безпеки й інформаційного суверенітету держави та убезпечення української спільноти від впливу спеціальних інформаційних компаній, спрямованих на розмивання моральних цінностей, політичної ідентичності та культурної єдності суспільства;
-    створення багатоаспектної концепції національної безпеки, спрямованої на забезпечення внутрішньо- і зовнішньополітичної стабільності Української держави та формування ефективних механізмів протидії політичним, економічним, екологічним, інформаційним ризикам, посяганням на її територіальну цілісність та суверенітет;
-    ліквідація всіх форм колоніальної залежності у сферах економічної, інформаційної, освітньої та культурної політики, а також посткомуністичної спадщини у сфері суспільних відносин, психології та моралі, яка не сприяє консолідації суспільства та відродження ідентичності українського народу;
-    перехід до формування Збройних сил України на професійній основі та фінансування їх матеріально-технічного забезпечення на рівні 5% ВВП. Використання у військовій справі найновітніших досягнень науки і техніки як запоруки надійного захисту держави від можливих зовнішніх загроз, фінансування оборонної промисловості на рівні – 2-3% бюджету;
-    розроблення та ухвалення нової Воєнної доктрини України, яка передбачатиме створення належної системи національної безпеки на основі стратегії стримування, що базується на використанні високоточних і високотехнологічних озброєнь;
-    домагання денонсації угод про перебування військ Російської Федерації на українських теренах. Невизнання кордонів із Російською Федерацією, які встановила Російська та Радянська імперії без волі України. Проведення роботи із роз’яснення цієї проблеми українцям, росіянам та світовому співтовариству;
-    відродження українського козацтва як масового громадсько-патріотичного руху, призначеного виховувати бойовий дух, національну гідність і готовність захищати зброєю незалежність України. Вимагаємо від Верховної Ради України ухвалити закон України про козацтво, в якому покласти на козацтво обов’язок організовувати чергування козаків з нагляду за додержання моральності та громадського порядку на вулицях і в публічних місцях, а також передбачити право за присяжними українськими козаками на контрольоване володіння стрілецькою вогнепальною та холодною зброєю.