«Заснований у 1997 р. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія КВ № 15436-4008 ПР, 22 червня 2009 р. Адреса редакції: Вісник Україна, ...»

4. В акваторіях АСНПП концентрується значна частка цінних видів. Тому, враховуючи те, що парк є природно-заповідною територією, необхідно розвивати додаткові природоохоронні заходи по збереженню та відновленню різноманіття 1. Болтачев А.Р. Данилюк О.Н. Предварительный обзор ихтиофауны Казантипского природного заповедника // Труды Никитского ботанического сада – Национального научного центра. - 2006. – Т. 126. –С. 247-257.

2. Закон України «Про природно-заповідний фонд України». - Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. - № 34. - Ст. 502.

3. Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб. – М.: Пищевая промышленность, 4. Воловик С. П., Чихачев А.С. Антропогенные преобразования ихтиофауны Азовского басейна // Основные проблемы рыбного хозяйства и охраны рыбохозяйственных водоемов Азово-Черноморского бассейна. Сборник научных трудов АзНИИРХа (1996-1997 гг.). - Ростов-на-Дону, 1998. - С. 7-23.

5. Проскурина Е.С., Спичак С.К., Алексеев Н.А. Гидрохимический и гидробиологический режим Утлюкского лимана // Рыбное хозяйство. - 1983. С. 25 - 26.

6. Воловик С. П. Дахно В. Д. О составе ихтиофауны Азовского моря в условиях ее осолонення // Тезисный доклад научной конференции по итогам работы АзНИИРХа за 25 лет. - Ростов-на-Дону, 1983. - С. 21-22.

7. Гидрометеорология и гидрохимия морей СССР, Т. V. Азовское море. – СПб:

Гидрометеоиздат, 1991. - 236 с.

8. Демченко В.А. Влияние Черного моря на формирование ихтиофауны Азовского бассейна // Мат.Междунар. научно-практ. конф. "Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья". - Тирасполь. - 2001. С. 79-80.

9. Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І.А. Акімова — К.:

Глобалконсалтинг, 2009.– 600 с.

10. Радионова Т.В. Материалы по ихтиофауне Утлюкского лимана Азовского моря // Ученые записки Харьков. гос. ун-та. - 1936. - Кн. 5 - 6. - С. 361 - 363.

11. Радіонова Т.В. До біології бичків Утлюцького лиману // Праці наук.-дослід.

зоолог.-біолог інст. Харківського університету. - Вип. IV. - 1937. - С. 173-188.

12. Алексеев А.Н, Алексеев Н.А., Андрижиевская Л.Б. Гидрохимическая характеристика Утлюкского и прилегающих к нему лиманов // Вопросы изучения и освоения Азовского моря и его побережий. - Краснодар, 1973. - С. 43 - 44.

13. Генералова В.Н. Водная растительность Утлюкского лимана и Арабатаской стрелки в Азовском море // Тр. АзЧерНИИРО. - 1951. - Вып. 15. - С. 331 - 340.

14. Гетманенко В.А., Жирякова К.В. Гидробиологическое и рыбохозяйственное значение Утлюкского лимана // Рыбное хозяйство Украины. - 2005. Специальный выпуск. - С. 70 - 72.

Біологічні науки УДК 597.2/.5 (262.54) СТРУКТУРА ІХТІОЦЕНОЗІВ РІЧОК ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО

ПРИАЗОВ`Я ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ФОРМУВАННЯ

Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь У ХХ ст. річкові екосистеми Приазов'я піддалися сильному впливу антропогенного чинника. У ході цього процесу вони зазнали змін гідрологічного та гідрохімічного режимів.

Це, в свою чергу, вплинуло на структуру іхтіоценозів річок, де відбувся перерозподіл кількості видів риб в екологічних групах.

Ключові слова: іхтіофауна, річки Північно-Західного Приазов'я, екологічні групи риб.

Демченко Н.А. СТРУКТУРА ИХТИОЦЕНОЗОВ РЕК СЕВЕРО-ЗАПАДНОГО ПРИАЗОВЬЯ И агротехнологический університет, Украина.

В ХХ ст. речные экосистемы Приазовья подверглись сильному влиянию антропогенного фактора. В ходе этого процесса они претерпели определенные изменения в гидрологическом и гидрохимическом режимах. Это, в свою очередь, повляло на структуру ихтиоценоз рек, где произошло перераспределение количества видов рыб в экологических группах.

Ключевые слова: ихтиофауна, реки Северо-Западного Приазовья, экологические группы рыб.

Demchenko N. THE STRUCTURE OF THE RIVERS ICHTIOTHENOSES OF THE NORTHWESTERN AZOV AND REGULARITIES OF THEIR FORMATION / Tavria State Agrotechnological University, Ukraine.

In the twentieth century the rivers ecosystems of the Azov were strongly influenced by anthropogenic factors. On this process their hydrological and hydrochemical conditions had been changed. This has influenced on the structure of rivers ichtiothenoses, where was reallocation amounts of the fish species in the ecological groups.

Keywords: ichthyofauna, rivers of the North-Western Azov, ecological groups of fish.

Вивчення структури іхтіоценозів є одним з головних завдань гідроекологічних досліджень. Особливої актуальності вони набувають для водойм, що піддаються значним антропогенним змінам. Саме такими є річки Північно-Західного Приазов`я, в яких за останні 60 років відбулися суттєві перетворення гідрологічного та гідрохімічного режимів, що, в свою чергу, вплинуло як на кількісний та якісний склад рибного населення.

Як відомо, на іхтіофауну та її трансформацію впливає багато чинників [1]. Так, риби, що населяють ті чи інші біотопи різних течій річки, тісно пов’язані з абіотичними, біотичними та антропогенними факторами середовища. Їх коливання, з одного боку, та реакція водних організмів через певний проміжок часу, з другого, призводить до динаміки видового та кількісного складу. Але в різні періоди існування річки роль факторів змінюється, в залежності від чого в кожній водоймі та її ділянках формуються унікальні іхтіокомплекси. На їх структуру також впливають екологічні умови існування, що від витоку до гирла річки змінюються. Вони ж і визначають приуроченість окремих видів риб до різних ділянок водойми.

Суттєву роль у формуванні іхтіофауни річок Північно-Західного Приазов’я у другій половині ХХ ст. відіграв антропогенний фактор [2]. Наслідки його впливу проявилися у значній динаміці гідрологічного та гідрохімічного режимів (відбулося уповільнення швидкості течії, зменшилася глибина русла, збільшилася кількість перешкод для міграції риб, зросла мінералізація води тощо), що і призвело до трансформації фауни риб. Саме аналіз останнього аспекту для антропогеннозмінених водойм, на наш погляд, визначають дослідження цього питання актуальним.

Метою даної роботи є аналіз структури іхтіофауни річок Північно-Західного Приазов`я за екологічними групами риб та її формування в залежності від антропогенних перетворень водойм. Для її досягнення були окреслені наступні завдання:

проаналізувати зміни кількісних характеристик екологічних груп риб у зв’язку з процесами трансформації водойм за допомогою літературних та власних даних;

встановити закономірності формування структури іхтіофауни річок Приазов’я за екологічними групами риб в залежності від стану водойм в окремі періоди.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Для вирішення поставлених завдань була розроблена умовна періодизація стану річок Приазов`я, де критерієм виділення періодів став показник інтенсивності антропогенних змін в басейнах річок регіону: І період (початок ХХ ст. – до 1948 р), ІІ період (1948 – 1999 рр.), ІІІ період (2000 р. – дотепер) [2]. Це дало можливість проаналізувати динаміку видового складу риб. Необхідно зазначити, що дані ІІІ періоду включають в себе матеріали сучасних дослідників та власні. Зокрема, останні були зібрані під час експедицій у різні сезони 2001 – 2008 рр. на річках Великий Утлюк, Малий Утлюк, Молочна, Корсак, Лозуватка, Обитічна та Берда. Зважаючи на певну відмінність екологічних умов у різних ділянках водойм, проби збиралися окремо у верхній, середній та нижній течії річок за сіткою станцій (n = 30).

Для аналізу досліджуваного питання були обрані окремі екологічні фактори (солоність води, течія, міграції). Враховуючи неоднозначність суджень різних авторів з приводу класифікацій екологічних груп риб [3 - 7], нами проведені їх уніфікація та доповнення, що дало можливість більш глибоко проаналізувати структуру іхтіофауни за екологічними групами:

1. Солоність води: морські (мешканці моря), прісноводні (мешканці виключно прісних вод), солонуватоводні, різноводні (здатні до перебування у прісній, солонуватій та морській воді).

2. Течія: реофіли (риби проточних вод), лімнофіли (риби стоячих вод), помірні реофіли (риби повільної течії), індиференти (мешканці проточних, стоячих вод та вод з повільною течією).

3. Міграції: мігруючі (мігрують у іншу водойму), маломігруючі (мігрують в межах однієї водойми), осілі (не залишають свого району життя).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

В досліджуваних річках по відношенню до зазначених вище екологічних чинників реєструються всі екологічні групи риб, але у певні періоди їх кількісні показники змінюються. Така динаміка є відображенням процесу втручання людини у функціонування водних екосистем.

В річках Приазов`я по відношенню до солоності води виділено 4 екологічні групи риб – прісноводні, різноводні, солонуватоводні та морські. Загальною картиною для більшості річок є відносна стабільність частки прісноводних та різноводних видів риб з їх зростанням у часі (рис. 1), незначна динаміка солонуватоводної групи та поступове зменшення морських риб.

Виключенням з зазначеного вище, є картина, яка спостерігається у р. Молочній. Так, до 50-х рр. в іхтіофауні цілковито превалював прісноводний комплекс, що становив 67 % від загальної кількості видів риб. На відміну від зазначеного часу, ІІ період охарактеризувався не тільки суттєвим збільшенням кількості видів риб, але й перерозподілом ролі тієї чи іншої екологічної групи в структурі іхтіоценозу. Так зросла кількість прісноводних (з 6 до 14), різноводних (з 3 до 9) та морських (6) видів. Але, у порівнянні з І періодом, на долю прісноводних припадає лише 47 %, різноводних та Біологічні науки морських - 20 та 3 % відповідно. При аналізі сучасного періоду спостерігаємо подальше збагачення видового різноманіття прісноводної (18 видів) та різноводної груп.

Відзначаються сонячна риба (Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758)), амур білий (Ctenopharyngodo idella (Valenciennes, 1844)), товстолобики білий (Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844)) та строкатий (Aristichthys nobilis (Richardson, 1845)), бичок рижик (Neogobius eurycephalus (Kessler, 1874)) та ін. Натомість, у 3 рази скоротилася кількість морських видів, що загалом призвело до зростання частки прісноводного комплексу до 54 % від усієї фауни риб.

Рис. 1 – Динаміка кількості видів риб (%) за екологічними групами по відношенню до солосності води в різні періоди досліджень.

Слід відмітити, що всі досліджувані водойми впадають або у лимани (Утлюцький, Молочний), або безпосередньо в Азовське море, що пояснює присутність морських видів в той чи інший час в гирлових ділянках річок. Але водойми-приймачі різняться між собою за гідролого-гідрохімічними показниками, що в певній мірі впливає на видовий склад риб. Так водоймою-приймачем вод Великого та Малого Утлюків є верхів`я Утлюцького лиману, яке відокремлено від усієї водойми греблею. Це призводить до того, що гирлові ділянки річок та верхів`я лиману утворюють місце з певними екологічними умовами, яке, в свою чергу, з`єднується з морем за допомогою спрямлювального каналу. Сукупність таких факторів сприяла тому, що, наприклад, у В. Утлюці в сучасний період кількість видів зросла з 14 до 20, а М.Утлюці – з 8 до 14.