Кемський Сергій Олександрович
Короткий життєпис
Сергій Кемський народився в місті Керчі Автономної Республіки Крим, там же закінчив середню школу №1. В школі він був типовим сином моряка, відмінником, займався спортом, любив ходити в гори. Для того, щоб продовжити навчання у Львові, самотужки підтягував українську. Після школи поступив на філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, диплом магістра політології отримав у 2005 році. Закінчивши навчання у Львові, переїхав до Києва. Трохи згодом повернувся в місто Коростень Житомирської області до своїх рідних, які переїхали сюди з Криму в період часу, коли Сергій вчився у Львові.
Разом з другом заснував Інститут політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для «Української правди», газети «День» та інших видань. Перекладав з англійської, створив портал для англомовних користувачів про Україну. Заснував сайт, де юристи надавали безплатні онлайн-консультації громадянам. Також він був засновником та адміністратором онлайн-ресурсів «Кооперативний рух» та «Народний форум».
За своїми переконаннями він був анархіст. На Майдан приїздив часто, належав до «Чорної сотні». Допомагав виносити поранених. Загинув на вул. Інститутській в Києві від пострілу ворожого снайпера. Тіло виявили на подвір’ї біля Михайлівського собору.
Поховали Сергія в селищі Великий Яблунець Ємільчинського району Житомирської області, звідки родом його батьки.
Сергію Кемському було 32 роки…
Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Сергію Кемському було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
Спогади про Сергія Кемського
Останнє, що сказав Сергію: «Ну що, пішли?» В сум’ятті на вулиці Інститутській, в районі мосту від “Глобусу” до Жовтневого палацу, я втратив його з виду… Він усвідомлював важливість моменту…
Із спогадів однокурсника про Сергія Кемського
