НИТЧЕНКО Дмитро Васильович (21.02.1905—15.09.1999) — письменник, поет, літературознавець, педагог, громад. діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Н. в м. Зіньків у заможній сел. родині. Закінчив Зінківську індустріально-тех. школу, опісля продовжував освіту в Краснодарі на робітничому факультеті (до 1928). Працював слюсарем, фрезерувальником, помічником машиніста. Друкуватися почав 1922. Закінчив Харків. пед. ін-т і технікум іноз. мов (1934), викладав укр. мову та літературу в серед. школі, на курсах підвищення кваліфікації вчителів, в ін-тах. Від 1929 працював у Державному видавництві України, а згодом (до 1934) — у харків. вид-ві «Література і мистецтво». Належав до письменницьких орг-цій «Гарт» і «Пролітфронт». Під час німецько-рад. війни 1941—45 брав участь у боях; у районі В’язьми потрапив у нім. полон. Перебуваючи по війні в таборах переміщених осіб у Новому Ульмі (Німеччина), викладав укр. мову в таборових школах, дописував до «Українських вістей», згодом був у цій газеті літ. працівником.

1949 виїхав до Австралії, оселився в Мельбурні. Організовував укр. недільні школи, керував школою в Ньюпорті. Від 1951 очолював шкільну раду шт. Вікторія, 1953—63 — Укр. центр. шкільну раду Австралії. Викладав укр. мову в школах та на курсах. Під псевдонімами Дмитро Чуб та Остап Зірчастий друкував свої твори в газ. «Наш вік» (Канада), «Українські вісті» (Німеччина), ж. «Нові дні» (США). Організував приватне вид-во «Ластівка».

Н. заснував і все життя очолював Літературно-мистецький клуб ім. В.Симоненка. Від 1954 видавав альманах «Новий обрій». Публікував власні спогади і літературознавчі дослідження. Його праця була відзначена нагородами діаспори — Союзу укр. орг-цій Австралії, вид-ва «Євшан-зілля» (Торонто, Канада), а також американськими фондами. У 1990-х рр. вшанований в Україні преміями ім. Г.Сковороди та ім. Лесі Українки. Н. був прийнятий до Спілки письменників України (1991).

П. у м. Мельбурн.