Марія Адамська
журналіст
Усі публікації автора
Столичний кінотеатр "Зоряний" досі нагадує про недавню українську "еліту", яка вражала кічем, несмаком, злиденним багатством. Майже в кількох кроках, у Музеї діаспори,облаштовують нову експозицію. Кілька десятків картин. Іншої епохи. Іншої еліти.
4 листопада 2015, 19:02
Говорячи про Путіна, підсвідомо виникає асоціація з алкоголіком. З таким, знаєте, пияком-тираном. Шантажистом і рабом своїх звичок. (рос.)
10 лютого 2015, 17:00
У здатності жертвувати надто короткий термін дії. Але це не скасовує торжество того ключового моменту. І саме цей момент тепер завжди буде стандартом істинної цінності життя і вчинку. (рос.)
1 грудня 2014, 11:47
Біда. Біда в тому, що наша влада нам не довіряє. Чому так – неважливо, хоча зрозуміло. Але це образливо, бо завдяки "малим мурашкам" шпиталі мають ліки, бійці – амуніцію, а Україна – віру.
9 листопада 2014, 11:42
Найстрашніше - це навіть не втрата Криму, а перетворення росіян і українців у ворогів.
15 серпня 2014, 13:21
Для України її Донбас - справжня ініціація. Це дорослішання. Відмовитися від нього - вчинити по-дитячому. Я не буду з Ним дружити - Він мене не любить. Не відмовлятися - значить і правду зробити дорослий вчинок. (рос.)
11 червня 2014, 18:38
Голодомор – це не злочин проти українства. Це злочин проти людства.
18 грудня 2012, 11:01