1937 рік
Баняс В.
«СК Русь, Ужгород озброюється.
Як й треба було чекати, лігова комісія стала на боці празької Спарти та не відкладала терміну змагання з ужгородською Русею. Отже 14. ц.м. відбудеться в Ужгороді ця цікава зустріч.
Напад Руси поведе новозисканий грач Александр Карман, який перейшов з Ф.К.Ш. округа Будапешт.
У помочі гратиме вже Фрибл. Дальшим новим грачем Руси буде помічник (півоборонець. – В. Б.) Я. Цезар з Ганачської Славії, який вже зголосив переступ до Руси. Щодо Непали із Жіденіц, то ведуться дальші переговори. І. дружина Руси пильно вправляє й її грачі на покритій 20. ц.м. снігом площі виказуються настільки добру форму, що можно сподіватися успіхів у веснянім колі ліги.
А-Зет (журнал або газета. – В. Б.) приніс звістку, що грач СК Руси Махата жадаючи звільнення, вніс до жупи скаргу, відносно пошкодження його на платні. Тому, що подібна вістка могла б пошкодити добре імя Руси, інформувалися ми на місці та довідалися, що у даннім випадкові розходиться лише про оден із застрашуючих способів з боку Махати та передчасне опублікування справи часописом А-Зет (вам теж цікаво, про що йдеться: футбол чи хокей? – В. Б.)»
[«Українське слово» за 04.02.1937].
«14. ц.м. в Ужгороді ліга.
Ужгородці та й наша провінція нетерплячі на початок ліги. У неділю можно було спостерігати на Доманінській вулиці чималий рух «друкерів» (прихильників. – В. Б.) Руси, що поспішали на заповіджене з уст – тренінгове змагання. Чейже цікаво, як «западуть» новики?
Сонце пригріло по весняному, сніг розтопився та вода не пішла у землю: здержав 20 ц.м. лед. Йому вже не довелося розтопитися, навпаки ще прибрав з води, що незабаром примерзла.
Одначе, ліга все ж у неділю 14. ц.м. почнеться, бо у понеділок 9. ц.м. лігова комісія полишилася на тім, що термін не відкладається.
«Будемо грати» – кажуть грачі. Й вже означується правдоподібний склад дружини: Бокшай, Криж Павел, Радик, Бендас, Фрибл, Шкиряк, Ковач, Бідмон, Карман, Криж Й., Крайняк. Отож без Товта, Іванчо, Куруца, Кобзара й Суковського, які з ріжних причин не можуть грати. Найбільшим зацікавленням тішиться Карман, як новий ведучий нападу й Фрибл, як ведучий помочі. Обоє гратимуть за Русь перше змагання.
Змагання сюддуватиме наш добрий старий знайомий п. Вльчек з Праги, якому й доведеться рішити: грати – не грати!
У кожнім випадкові – темпо Русь!
* * *
Новий спортовий тижневик.
«Змаг» вже вийшов 1. ц.м. в Перемишлі та буде виходити кожного понеділка. На восьми сторінках звичайного часописного формату подано цікаві спортові відомости зі всіх ділянок та зі всіх країв. Нашій Руси присвячено майже півтори сторінки у барвистім нарисі: «Наше спортивне чудо» та подані фотографії. Ціна часопису у продажу Кч (чеські коруни, тобто йдеться про гроші. – В. Б.) 1. Передплата з засилкою Кч 15. – чвертьрічно. Адреса: «Змаг», Перемишль, Колійова 5 (так, це ненав’язлива реклама чудової газети, редакція котрої з часом переїхала до Львова. – В. Б.)»
[«Українське слово» за 11.02.1937].
«Русь програла своє перше лігове змагання з Находом 1:3 (1:2).
Тяжко очікуване змагання Руси з Находом (місто на півночі Чехії. – В. Б.) скінчилося незаслуженою прогрою нашої команди. Як в посліднім числі ми згадали, ведення Руси посилило команду новими професійними грачами, а так ми 100 процентово були переконані о побіді Руси. Не сталося так, однак, на основі діставших інформацій не обвиняємо ведучих, не обвиняємо грачів, які видали з себе все, щоб забезпечити свою позицію в лізі, але обвиняємо тих панів в Празі, які на змагання Руси посилають таких суддів, як пп. Фогля до Ужгороду (на змагання з Вікторією-Жіжков), Матцке проти Жіденицям, а в неділю п. інж. Туршнера. Слідкуючи за спортовими криками бачимо, що ці пани були все (на Закарпатті це слово часто вживають замість «завжди». – В. Б.) 12 грачем згаданих команд. Після слабкого викону судді Туршнера повним правом звідаємо Союз Чсл. Суддів в Празі, чиїм інтересом є викинути Русь з ліги? Коли присутність нашого клюба в лізі є небажаним, то пани в Празі могли Русь коротшою дорогою пошкодити, а іменно як це зробили в 1935 р. в Братиславі, коли після виграного змагання в Ужгороді, на другім змаганню в Братиславі суддя п. Пфітцнер в 88. мінуті диктованою одинадцяткою виграв Братиславі майстровство, а так Братислава по квал. змаганнях дісталася до ліги. Як бачимо, в Празі нас держать настільки наівними в спорті, що думають з нами робити що самі хотять і як інакше не іде, то прямо одинадцятками виграють змагання нашим противникам.
(Якщо описане вище правда, стає зрозуміло, чому ужгородська команда настільки швидко залишила елітний дивізіон чехословацького футболу, провівши там лише сезон 1936/37 рр.; варта роздумів і згадка про сезон-1934/35: у фіналі за вихід до еліти в стартовій зустрічі «Русь» перемогла 3:1, одначе в гостях поступилась із аналогічним рахунком, відтак у додатковій грі – 0:2, себто наведені у верхньому абзаці слова про вирішальний пенальті за дві хвилини до фінального свистка стосуються матчу-відповіді в Братиславі. – В. Б.)
Надіємося, що делеговання таких суддів сталося напослід і Прага в будуччині більше буде нас респектовати, як це робила дотепер.
* * *
СК Жіденіце 7.ІІІ. грає в Ужгороді.
Послідною прогрою Руси з Находом є її удержання в лізі майже безнадійною. Русь в останніх 10 змаганнях мала би виграти ще яких 10 точок, щоби забезпечити дальшу участь в лізі. На кожний випадок дома мала би виграти з Жіденіцями, СК Плзень, СК Кладно і Моравською Славією, а вонка з Вікторією Плзень і Вікторією Жіжков.
Русь грає в слідуючім складі: Бокшай, Радик, Товт, Бендас, Фрибл, Шкиряк, Ковач, Бідмон, Карман, Криж І. і Ковач. Суддя п. Бізік.
Повинностю є всіх прихильників Руси, як в найбільшім числі появитися на площі Руси і там морально допомогти нашим хлопцям здобути перші лігові точки весняного кола. Змагання зачинається о 3 год.»
[«Свобода» за 04.03.1937].
«Простейов – Русь, Ужгород 1:3 (0:0).
Змагання у Простейові проти третьої дружини лігової табелі хоча й програне, всеж є дальшим моральним успіхом дружини Руси, яка полишаючи лігу, безумовно у тих найгостріших критиків-глядачів залишить найкращі спогади.
Програна проти такої дружини, як Простейов ріжницею двох воріт, є вислідом рівного з рівним, й для Руси, як новіка ліги може вважатися лише успіхом.
Гірше стоїть справа, що цим змаганням вирішилася остаточно справа дальшого перебування у лізі для Руси у некорисний бік, тим більше, що десята по черзі Вікторія-Пльзень несподівано перемогли празьку Спарту й має вже 14 точок при 6 невідіграних змаганнях проти 4 точок одинадцятої Руси з 5 незіграними змаганнями.
Виграною над Спартою Вікторія Пльзень остаточно упевнила своє положення ціною захитання позиції Спарти на титул мистця Республіки та участі у змагу мистців у Парижі на світовій виставці (даний турнір, що його можна назвати одним із прообразів нинішньої Ліги чемпіонів, мав офіційну назву Tournoi International de l’Expo Universelle de Paris 1937 і відбувся в столиці Франції з 30.V по 06.VI за участі восьми колективів із семи країн; переможцем вийшла італійська «Болонья». – В. Б.).
У неділю гратиме Русь в Празі, проти тамошньої Вікторії у ліговім передзмаганню головного матчу, в якім зустрінеться Славія зі Спартою.
Не треба підкреслювати, яке значіння має не лише для пражаків, але й для цілої спортової Республіки змагання цих постійних супротивників у бою за титул мистця Республіки, можемо лише тішитися, що наша дружина пропагуватиме Підкарпаття перед 25 або 30 тисячами глядачів. Віримо, що у цим змаганню Русь зайвий раз підкреслить, що є дружиною дозрілою до рівня ліги ЧСР й полишає її лише завдяки несприятливим обставинам, осіннього кола й частинно лише весняного.
Перебіг змагання у Простейові, у якім Русь була рівноцінним супротивником цій найпопулярнішій й за границями дружини, дає нам підстави вірити, що й у Празі Русь гідно репрезентуватиме край.
У Простейові грала Русь у складі: Бокшай, Товт, Радик, Бендас, Фрибл, Шкиряк, Ковач, Бідмон, Карман, Криж й Суковський. Ворота для Руси здобув Криж.
Суддя Бізик був дуже добрий, й з нього багато суддів ліги мали б брати приклад, що до обєктивності у рішеннях й тих найскладніших ситуацій.
Простейов грав вже з новозисканими грачами: воротарем Ржитічкою та напасником Порубским.
Одні ворота здобув Простейову Кастль, а двоє воріт гальф (хав, півзахисник. – В. Б.) Штробль. Цей останній пять хвилин другої половини грав у воротах за зраненого при зударі з Крижем Ржитічку.
Цей випадок стався з вини самого дуже жертвенно, граючого воротаря простейовських.
2500 присутніх глядачів гучно оплескували не одну акцію наших, особливо ж подивляли засяги Бокшая, який був найліпшим грачем дня»
[«Українське слово» за 08.04.1937].
«Тріумф Руси в Празі. Русь перемогла Вікторію Жіжков 3:2 (1:0) та полонила серце спортової Праги!
Найбільшим зацікавленням у Чсл. державні лізі тішиться все весняна зустріч «вічних» супротивників в бою за мистецький титул Республіки – Спарти й Славії й на цей раз зійшлося на грищі Спарти 30 тис. глядачів, які у головнім змаганню були свідками перемоги Славії над Спартою 2:0 (1:0), а у передзмаганню тріумфу Руси над Вікторією Жіжков 3:2 (1:0).
Спарта програною вже на всіх сто відсотків втратила можливости на здобуття у цьому річнику ліги мистецького титулу, а тім й втратила право на участь в турнірі мистців на паризькій світовій виставці.
Наша Русь відплачуючи жіжковській Вікторії осінню програну на власнім грищі, скоригувала лігову табулку пересуном Вікторії з четвертого аж на восьме місце й значно захитала її можливості у боротьбі за третє місце у табулці, себто і надії на участь у середньоевропейській Чаші, які надії безперечно клюби горішньої половини таблиці все мають. На жаль, Русь свого становища в лізі цею перемогою не зміцнила й вже певно з лігою змушена буде розлучитися, якраз тоді, коли знаходиться у повнім розквіті своїх сил.
Це, так би мовити, практичний бік справи. З другого боку, успіх Руси виходить далеко поза межи здобуття й рівночасно не граючих у остаточному висліді двох точок. Русь у Празі перемогла не тільки не переможну ще ніким у весняному колі Вікторію, але й здобула поступово бігом гри симпатії глядачів, які кожну акцію Руси без огляду на успішність її закінчення, гучно оплескували. Пражанам імпонувала, очевидно, в першій мірі чемна гра наших, чим не могла похвалитися Вікторія, що почувалася вже наперед переможцем й не могла змиритися з перевагою Руси.
Вікторія грала, правда, без своїх двох ліпших грачів: гальфа Людла і форварда Машати, що відбивалося на її викончености й провадило до її грубшої й часами небезпечної для грачів супротивника гри. Це було для обєктивної нині празької публіки не до оправдання, бо й Русь грала не в повнім складі й до того ще у дивній формації. По приїзді до Праги захворів Бендас і в останнім моменті на його місце було поставлено… лівокрилого нападу Суковського, а на ліве крило… резервного воротаря Федака, знаного вже празькій публіці зі змагання у кваліфікаційнім турнірі проти цеї ж Вікторії, коли Федак грав на воротах замість тоді зраненого Бокшая.
Й у цій формі Русь досягла переваги й над самовпевненою Вікторією й над празькою публікою.
Дружина Руси в цілому грала в повнім темпі й вже у 3. хв. Йотю Криж здобув з неможливо тяжкої позиції ведучі ворота для Руси, чим була зразу ж піднесена бойовність цілої дружини, у якій навіть й Федак і Суковський грали так, як би народилися на своїх цих незвичних місцях. Навіть ведучий по мочі Фрибл, який, на жаль, у попередніх змаганнях не грав так, як би міг грати, на цей раз пройнявся духом ураганного наступу своїх земляків й добре пригравав тяг у напрямі воріт супротивника, якому прийшлося таки так відійти з програної першої половини 0:1.
У другій половині Суковський перейшов до нападу, а Бідмон до помочі (дехто ж каже, що в довоєнному футболі не було універсалізації! – В. Б.).
У 3. хв. Криж здобув вдруге ворота для Руси й гучні оплески глядачів. Вікторія цим другим успіхом була настільки здепримована, що Чех пять хвилин пізніше не зумів стрілити успішно одинадцятку за руку Товта.
Вже у 20. й 30. хв. Вікторії вдавалося здобути ворота Руси й вирівняти вислід. Проти других воріт публіка протестувала, вбачаючи допомогу руки в одного з грачів.
Але й так Вікторія не довго тішилася, бо в 37. хв. Криж здобув Руси треті й переможні ворота.
Після закінчення змагання дружина Руси збіглася до середини грища й у спортовім постою дякувала празькій публіці за симпатії та прощалася так із Прагою та державною лігою. Цей прояв чемності наших аматорів, незвичний для професійних дружин, був приємною несподіванкою для наелектризованої публіки, яка після хвилинної гробової мовчанки, вибухла у спонтаннім прояві сердечних симпатій нашим спортовцям, що не дивлячись вже на страчену позицію в лізі, гідно репрезентуються до самого кінця, демонструючи, що спорт в першій мірі є для спорту.
Цей успіх хай послужить підбадьоренням для частини нашої публіки, що звикла числити успіхи лише по здобутих точках.
Ліга не є за нами, ліга перед нами!
Єдиною сумною сторінкою з празького попису нашої дружини є зранення нашого Бокшая вже в першій половині гри при зударі з Чехом, з чого Бокшай відніс зломання руки. Про це довідалися аж після змагання як грачі, так й широка публіка. Відвага й самопожертвенність цього спортовця підносить ще більше рівень успіху Руси й вимагає належного відношення нашого громадянства до нашої репрезентації на полі спорту (сумні слова: судячи з обривчастих даних, у тодішньому Ужгороді, як і Чернівцях, українські спортивні товариства не отримували належної уваги від національної інтелігенції та заможних земляків. – В. Б.).
У неділю гратиме Русь в Ужгороді проти СК Пльзень, на якім змаганню очікується рекордові відвідини публіки (такий вигляд має найбільший – прибл. чотири тисячі друкованих знаків – звіт про футбольний матч у досовєцькій пресі Закарпаття, який удалося знайти. – В. Б.)»
[«Українське слово» за 15.04.1937].
«Русь, Ужгород – СК Пльзень 0:5 (0:3).
Після блискучого попису ужгородської Руси в Празі, де Русь перемогла тамтешню Вікторію 3:2, та перемоги над мадярською репрезентацією в Ужгороді на 7:2, загально очікувалася перемога понад гостями з Пльзна.
Русь грала без Ковача, замісць якого грав новозисканий Мозер та без Бокшая на воротах, де заграв Федак.
Перший не міг дорівнятися Ковачеві. Головно бракував біг на використання кутів площі, а тим самим хибили блискавичні центри, які ми звикли бачити у Ковача.
Федак несе вину, що найменше за двоє воріт й виказав слабе місце в ловленню високих стрілів.
Всеж за катасрофальну програну несе найбільшу вину напад Руси, який грав зовсім без смаку. Не дивно, що гості могли показувати «чуда», хоча й розигралися вповні лише у другій половині гри.
Поміч й оборона грали нервово. З оборонців грав, як звичайно добре Радик, а у помочі Шкиряк.
У нападі можна відмітити старання у Бідмана та Крайняка.
Стрільці: Гаєк 2, Гібіц 2 й Кайзер.
Суддя Йергот з Праги добрий. Глядачів 2000.
Дальше змагання гратиме Русь у великодню неділю в Ужгороді проти Мор. Славії»
[«Українське слово» за 24.04.1937].
Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ
|
