7 класних італійських міст, про які мало хто чув

Італія прекрасна вся: грандіозний Рим, ренесансна Флоренція, романтична Верона, модний Мілан — кожне місто особливе, живе і звабливе, цікаве гурманам, архітектурним фанатам і шукачам пригод. Але справжня «дольче віта», без шуму, помпи та туристичної мішури, чекає далеко за межами розкручених локацій. І якщо такі заповідні куточки як Чінкве-Терре і Позітано вже розсекречені й наповнюються гостями, то подекуди ще дзвенить благодатна тиша, порушувана лише шурхотом листя, шелестом хвиль і голосами синьйор, які кличуть до обіду.

Орта-Сан-Джуліо

Сан-Джуліо — ідилічний куточок суші посеред озера Орта в П’ємонті, у 20 хвилинах їзди на поромі від прибережного Орта-Сан-Джуліо. І місто, і острів дуже компактні, машин майже немає, ніхто нікуди не поспішає, так що відпочинок тут прирівнюється до втечі від цивілізації. Недарма в ці краї вже збігали великі — Ніцше, Бальзак і Браунінг насолоджувалися спокоєм і ловили натхнення.

Орта-Сан-Джуліо — лабіринт вузьких вулиць з непримітними будиночками, серед яких раптом зустрічаються розкішні мавританські особняки, вілли з башточками й фресками. Більшу частину острова Сан-Джуліо займає бенедиктинський монастир, що охороняється ЮНЕСКО. А зупинитися можна в готелі San Rocco, на місці якого колись процвітала ще одна свята оселя.

Бурано

Якщо Венеція не потребує представлення, то її мальовничі околиці поки не здобули світової популярності. І ця випадковість явно щаслива: туристи не очікують чудес і вражаються, побачивши Бурано. Акуратні, ніби іграшкові будиночки всіх кольорів веселки вишикувалися в ряд уздовж звивистих каналів. Острів здавна славиться мереживом, йому присвятили навіть цілий музей, але в колоритних крамницях продають і скло з сусіднього, більш знаменитого Мурано — не доведеться бігати за сувенірами в дорогому центрі.

На маленькому острові мало готелів, так що краще селитися в самій Венеції: наприклад, в ошатному Liassidi Palace, звідки до Бурано близько години їзди на водній маршрутці вапоретто.

Альберобелло

Потрапляючи в Альберобелло, найдивовижніше містечко Апулії, не відразу розумієш, реальність навколо або декорації до фільму про хоббітів. Ніякого кіно: тут і справді вмістилися 1500 білосніжних конусоподібних будиночків з вапняку зі смішною назвою «труллі». Деякі збереглися з 14 століття — не дивно, що ансамбль узятий під охорону ЮНЕСКО.

Район Ріоне-Айя-Піккола менш комерційний, ніж Ріоне-Монті, де на кожному розі кафе, готелі та сувенірні крамниці. Як слід розглянувши нескінченні труллі, можна заглянути в музей Соврано (присвячений, природно, побуті труллі), в церкву Св. Антонія (розташовану, звичайно, в труллі) і переночувати в Trulli Holiday Resort (без коментарів).

Кастельмеццано і Пьетрапертоза

Кастельмеццано і П’єтрапертоза причаїлися в провінції Потенца, в оточенні неприступних Доломітових Альп. Від краси захоплює дух: білокам’яні будинки під рудими дахами тісняться серед лісів, долин і зубчастих скель. Але найцікавіше — зіплайн, що зв’язує обидва села, один з найвищих і протяжних у світі. 3-хвилинний політ над прірвою незабутній, любителі гострих відчуттів будуть задоволені.

Головні архітектурні пам’ятки — церква Св. Марії В’яза, за легендою заснована тамплієрами, храм Сан-Джакомо-Маджоре з майстерними фресками, монастир Св. Франциска Асізского і руїни середньовічного замку.
І в Кастельмеццано, і в П’єтрапертозе відкриті гестхауси, готелі «ліжко плюс сніданок» і апартаменти, але краще селитися в околицях — у чарівних фермерських будинках як Grotta-Eremita: повне занурення в побут італійських горян забезпечено.

Бергамо

Бергамо, звичайно, у всіх на слуху: Труффальдіно з комедії Карло Гольдоні прославив його на століття. Але бували на батьківщині шахрая небагато, а даремно, адже тут є, чим помилуватися. Одне з найзатишніших міст Ломбардії розташоване якраз між величавими Альпами та долиною річки По і складається з двох абсолютно різних за архітектурою і настроєм частин, з’єднаних канатною дорогою.

Вивчивши Бергамо уздовж і поперек, варто з’їздити до найвищого в Італії водоспаду Серіо, який зняли в оскароносному фільмі «Клич мене своїм ім’ям». А відновлювати сили після екскурсії радимо в розкішному Relais San Lorenzo — єдиній «п’ятірці» в місті.

Лукка

Лукка — місто-фортеця, застигле в часах відродження, — всього в годині їзди на поїзді з Флоренції. Але одноденну поїздку планувати не варто, адже неодмінно захочеться залишитися на довше. Після насиченої подіями історії: саме тут утворився Перший тріумвірат — союз Цезаря, Помпея і Красса. Через неймовірні пейзажі, що нагадують полотна імпресіоністів. Через смачну їжу — Тоскана взагалі магніт для гурманів.

Для повноти вражень можна заночувати в Fabbrica di San Martino — добротному особняку 18 століття з антикварними меблями, басейном і садом. А головне, з багатою винотекою — місцеві органічні та біодинамічні вина чудові.

Буделлі

Заповідний острів Буделлі на північ від Сардинії знайшов популярність завдяки Мікеланджело Антоніоні — класик зняв тут «Червону пустелю», нагороджену «Золотим левом». Декораціями став рожевий пляж, покритий осколками черепашок кольору світанкового сонця. Ось тільки позасмагати тут вже не вдасться: туристи так завзято тягали дивовижний пісок на пам’ять, що пляж закрили для відвідування.

Але скупатися на острові все ж можна: на Кала-дель-Кавальере, Калу-Пьятта та інших пляжах, які дивом умістилися на 1,6 кв. км площі, теж красиво і чисто. А ось жити доведеться на інших островах архіпелагу Ла-Маддалена або на Сардинії, адже Буделлі нежилий.