Юлія ТИМОШЕНКО
Народилася 27.11.1960 р. у м. Дніпропетровську. У 1984 р. з відзнакою закінчила Дніпропетровський державний університет. Кандидат економічних наук, у 1999 р. захистила дисертацію на тему «Державне регулювання податкової системи».
У 1984 р. розпочала трудовий шлях інженером-економістом Дніпропетровського машинобудівного заводу. У 1989-1995 рр. – робота на керівних посадах у комерційних компаніях.
У 1995-1997 рр. – президент компанії «Єдині енергетичні системи України», пішла з посади у зв’язку з обранням народним депутатом України II скликання від Кіровоградської області.
У 1998-2000 рр. – голова Комітету з питань бюджету у Верховній Раді III скликання, була розробником першого Бюджетного кодексу України.
У грудні 1999 р. була призначена віце-прем’єр-міністром з питань паливно- енергетичного комплексу. Під час роботи в уряді ініціювала безпрецедентні кроки з реформування енергоринку та декриміналізації ПЕКу, домоглася виведення галузі з колапсу. Вперше за часи незалежності було досягнуто реального економічного зростання у державі.
У 2001 р. – ініціатор створення Форуму національного порятунку, акцій «Україна без Кучми» та «Повстань, Україно!».
У 2002 р. очолює Блок Юлії Тимошенко і тричі (у 2002, 2006 та 2007 рр.) приводить свою політичну команду до Верховної Ради України. У 2002-2005 рр. – лідер фракції БЮТ у Верховній Раді IV скликання.
У 2004 р. – співголова виборчої коаліції «Сила народу», один з лідерів Помаранчевої революції.
З лютого по вересень 2005 р. – Прем’єр-міністр України. За ці короткі місяці відбулись значні позитивні зрушення у соціально-економічній сфері, розпочались суттєві виплати при народженні дитини, підвищено зарплати та пенсії, започатковано чесні та прозорі процедури приватизації державного майна. У 2005 р. Економічний форум у Польщі нагородив Юлію Тимошенко відзнакою «Людина року Центрально-Східної Європи», Європейсько-Середземноморський Форум – «За економічні досягнення роботи Уряду, антикорупційну політику та боротьбу за демократію».
У 2006-2007 рр. – лідер фракції БЮТ у Верховній Раді V, VI скликань.
18 грудня 2007 р. Юлія Тимошенко вдруге призначена Прем’єр-міністром України. Цього разу уряду довелося працювати в умовах світової фінансової кризи. Було запроваджено ефективні антикризові програми підтримки ключових галузей, які зрештою зламали негативні тенденції в економіці. Відновлено серійне виробництво вітчизняних літаків, запущено в експлуатацію першу чергу Дністровської ГАЕС, два роки поспіль отримано рекордні врожаї зернових, захищено право на проведення Євро-2012, повернуто у державну власність родовища вуглеводнів на суходолі та шельфі Чорного моря, зміцнено енергетичну незалежність та прибрано корупційного посередника в постачанні газу з РФ.
Балотуючись на виборах 2010 р. як кандидат у Президенти України Юлія Тимошенко отримала підтримку більш ніж 11,5 млн. українців.
З 2010 р. – по теперішній час – Голова партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».
У 2010 р. режим Януковича розпочав політичні репресії проти Юлії Тимошенко та її соратників. У 2011 р. за сфальсифікованим рішенням суду її на 7 років кинули за грати.
30.04.2013 р. Європейський Суд з прав людини постановив, що ув’язнення Юлії Тимошенко було свавільним, а позбавлення волі – незаконним і політично вмотивованим. На виконання рішення ЄСПЛ Верховна Рада України 22.02.2014 р. звільнила її з ув’язнення, а 28.02.2014 р. прийняла рішення про реабілітацію та поновлення в усіх правах.
